З 16 липня набув чинності наступний етап втілення норм мовного закону: що зміниться ?

Нові норми закону, що почали діяти з 16 липня 2022 року, регламентують використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах комп'ютерних програм товарів.

Зазначимо, що закон ухвалили у квітні 2019-го, а набрав чинності він три роки тому – 16 липня 2019-го.

За законом переважна більшість сфер зобов’язана послуговуватися українською. Зокрема, державна мова обов'язкова в рекламі, медицині та на транспорті, у діловодстві, документообігу та звітності, освіті та науці, технічній та проектній документації, обслуговуванні, культурі тощо.

 Зміни, про які йдеться у нових нормах

Будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – автомобіль чи пральна машинка –  має бути «локалізований» для реалізації в Україні. Користувацький інтерфейс програми повинен надаватися державною мовою, а за обсягом та змістом має містити не менше інформації, аніж іншомовні версії .

Недотримання цієї вимоги означатиме реалізацію товару неналежної якості.

Усі інтернет-ресурси, які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, повинні мати основну версію українською мовою. Йдеться про  сторінки в соцмережах, YouTube-, Viber-, Telegram-канали, мобільні застосунки тощо.  Для користувачів в Україні основна версія має завантажуватися за замовчуванням.

Українськомовна версія сторінки або сайту іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності суб’єкта.

“Крім іншого, ті, хто забезпечує громадян України товарами та послугами також мали три роки, щоб українізувати свої користувацькі інтерфейси (телевізори, комп’ютери, мобільні телефони, автомобілі, праски тощо). Перекласти інтернет-сайти, в тому числі і сайти суб’єктів господарювання, які зареєстровані в Україні, і які реалізують товари та послуги в Україні. Те саме стосується і підприємств, установ, організацій державної, комунальної форми власності, органів державної влади, місцевого самоврядування. Трьох років для цього було предостатньо”, - зазначив Тарас Кремінь. 

Відповідальність за порушення мовного закону

Зміни передбачають можливість для Уповноваженого із захисту державної мови накладати штраф на: 

• посадових осіб органів державної та місцевої влади; 
• керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
• інших фізичних осіб, які порушуватимуть закон.

Представники уповноваженого зможуть складати адміністративні протоколи. Він розглядатиме їх і виноситиме постанови про попередження або штрафи.

Розмір штрафу – від 3400 до 8500 грн, якщо порушення скоєно вперше. За повторне – від 8500 до 11 900 грн.

“Українська мова, особливо в умовах війни, набуває особливого звучання,  підсилюється, власне, і сам мовний фронт. Стаття 27 - одна з тих, що підсилює статус української мови як державної та захищає права громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою”, - підкреслює Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Сьогодні, в умовах війни, Україна відстоює як територіальну цілісність, так і наші цінності. Будучи громадянином України, вірою і правдою борючись за незалежність, відстоюючи право на існування своєї держави та мови, ми маємо законне право на отримання інформації та послуг саме українською мовою. Коли, як не зараз, вона виступає нашою зброєю і щитом, допомагає захисникам на фронті, підкреслює єдність та незламний дух мужньої нації.

Мова нас єднає та наближає нашу Перемогу!