Привітання голови Шаргородського районного суду Вінницької області РОЗДОРОЖНОЇ Андреї Гаврилівни з днем народження!

Вона стала суддею у свої 33, пройшовши тернистий та досвідчений шлях на посаді помічника судді, однак могла бути перекладачем іноземних мов, оскільки володіє кількома досконало, чи власницею французького ресторану, або ж акомпанувати «Моцарта» на фортепіано у Нью-Йорку. Кожну хвилинку вільного часу завжди використовує з користю - вивчає мови, читає книги, вишиває та займається плаванням. Її надихає та допомагає зосередитись музика, зокрема «Бетховен». Знайомтеся: чарівна, ефектна, розумна голова Шаргородського районного суду Вінницької області РОЗДОРОЖНА Андрея Гаврилівна.

- Андреє Гаврилівно, яка подія змінила Ваше життя?

- Народження донечки! Я тоді зрозуміла, що життя більше не буде таким, як раніше, - дитинство скінчилось, а життя моєї дитини тепер залежить від мене. Це було певним «викликом», спочатку був страх, чи я впораюсь, адже мені було 21, лиш захистила магістерську роботу, але сьогодні - це одне з найкращого, що зі мною трапилось. Успіх доньки - мій успіх! Я дуже пишаюсь нею та її досягненнями!

- Розкажіть про свої захоплення?

- Я дуже люблю читати книги! У мене їх досить багато, як іду по життю, так і постійно читаю, купую нові книги, у мене вже назбиралась власна, не маленька бібліотека. Це книги на різну тематику: художня класична література, художня сучасна література, література іноземними мовами, зокрема англійською, французькою. Іноземними читаю здебільшого задля того, що сама книга мені цікава та її зміст, а з іншого боку - щоб підтримувати та розвивати знання мови, вивчати нові слова. Крім того, читаю книги на тематику лідерства, саморозвитку, психології, психології відносин, професійну літературу, яка написана суддями іноземних держав, суддями у відставці, адвокатами.

Одним з моїх хобі, яке мене розслабляє, є вишивання - вишиваю картини французькими нитками муліне. Техніка складна, оскільки містить велику палітру кольорів, проте дуже красива. Вишивання однієї з моїх робіт зайняло 6 років, це картина Божої Матері з дитям, яка є вагомою та особливою для мене, містить 70 кольорів, висить у моєму будинку в центральній залі.

Також, я граю на фортепіано, закінчила на відмінно музичну школу, в якій навчалась з 5 років, мала вступати в музичне училище, консерваторію, це певно мав бути мій життевий шлях, проте, в 9 класі, я свідомо вирішила, що хочу стати юристом. Напевно, тоді, на мене вплинули майстерні виступи адвокатів американського кіно, відстоювання ними справедливості, і я вирішила, що це те, чого я хочу у житті, те, що мені близьке.

Ну і звісно, я люблю готувати смачні тістечка, випробовувати нові рецепти, особливо люблю прикрашати тортики, використовувати кондитерське мистецтво. Люблю накривати на стіл, як в з обкладинок журналу, зі смаком, з вишуканими французькими стравами, сервіруванням. Напевно, в якомусь іншому житті, я пішла б навчатись у французьку кулінарну школу Le Cordon Bleu, стала б шеф-поваром, чи мала б власний ресторан. Та не можна прожити три життя.

- Чи любите Ви подорожувати?

- Я дуже люблю подорожувати! Якби могла, то обʼїздила б увесь світ. Я побувала в Італії, це сонячна країна, яка прибавила мене особливим морем, це куточок світу для відпочинку. Дуже сподобалось у США, де я була у 2006 році, і мрію ще колись туди поїхати, думаю, що все таки це здійсниться, адже, 20 років тому, повертавшись додому, поспішаючи на літак, я забула в таксі щойно придбаний для себе новий светр. Мрію побувати у Франції, через те, що я вивчаю французьку мову, читаю книги французькою, слухаю подкасти, цікавлюсь історією. Ця культура мені близька, тому хочеться погуляти вулицями Парижу, лавандовими полями провансу, старовинними замками. До того ж, мій батько філолог французької мови, викладав в Ужгородському університеті.

- Яку рису цінуєте в людях найбільше?

- Порядність та самодисципліну. Дисципліною людина може досягти будь-чого, бо різноманітний талант є у багатьох, але якщо немає дисципліни, людина не реалізує його так, як задумано Богом, лише з дисципліною можливо все!

- Що для Вас щастя?

- Все що я маю - це і є щастя! Я правильно обрала свою професійну дорогу. Для мене робота - не тягар. У всіх сферах життя гармонійно! У мене все вийшло, хоча в певні періоди життя, це зайняло часу, праці та досвіду. Сьогодні ж, я щаслива людина, однак ще залишилось до чого прагнути і про що мріяти.

- Що б порадили собі 16-літній?

- Треба було ще більше вчитись та здобувати ще більше навиків і знань!

- Яке Ваше місце сили?

- Я люблю Мукачівський замок. Це неймовірне місце, де не тільки стаються щасливі митті, а й наповнена історією фортеця, яка захищала місто від великої кількості навалів. По-перше, його будували дуже довго, а ще, існує легенда, що й назва міста походить з того, що люди мучились, носивши важкі камені на гору... Але все ж, я настільки люблю це місце, особливо балкон, з якого видно усе моє рідне місто, там я відчуваю, що я вдома!

- Ваш улюблений вислів?

- Немає нічого неможливого, а на те, що люди вважають неможливим, просто потрібно більше часу!

Сьогодні, Роздорожна Андрея Гаврилівна, відзначає свій день народження!

Зичимо Вам, шановна колего, щоб кожен день дарував Вам букети яскравих квітів радості, щастя і добра. Почувайтесь завжди натхненною та сповна насолоджуйтеся життям!