Недитячі сутички: хто несе відповідальність за булінг?

Цькування над дітьми може бути різним: від кепкування над зовнішністю до фізичних принижень. Інколи жорстокість дітей і підлітків не знає меж. Причин — безліч, а жертвою може стати кожен, хто не вписався у рамки того чи іншого колективу.

За даними різних джерел, майже чверть українських школярів вважають себе жертвами булінгу, а близько 40% із тих дітей, хто стикався з випадками булінгу, ніколи не розповідають про це своїм батькам. При цьому 44% із тих, хто спостерігав, як знущаються над їхніми однолітками, не реагували на це через страх піддатися аналогічному знущанню.

Булінг - це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

18 грудня 2018 року Верховною Радою ухвалено закон №8584 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)", який набрав чинності 19.01.2019 року.

Документ визначає поняття булінгу як діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, зокрема з застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

За булінг каратимуть штрафом у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) або громадськими роботами на строк від двадцяти до сорока годин.

Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 1700 до 3400 грн) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Покарання не уникнуть і особи віком 14-16 років, що вчинили булінг. На їхніх батьків чи опікунів буде накладено штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн.)  чи громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

            Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу.

Якщо керівник закладу освіти не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, його оштрафують на суму від 850 до 1700 грн або призначать виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

P.S. Якщо Ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора. Дитина, як хлопчик, так і дівчинка, навряд чи сама розповість вам про те, що її булять. Тому уважно придивіться до поведінки дитини та до зовнішніх проявів булінгу. Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

Альона Кришина,

помічник судді Шаргородського

районного суду