Шаргородський районний суд Вінницької області

26 лютого 2014, 10:50

АНАЛІЗ

причин скасування та зміни судових рішень усіх категорій справ протягом 2013 року

Відповідно до плану роботи Шаргородського районного суду Вінницької області проведено аналіз причин скасування та зміни судових рішень усіх категорій справ протягом 2013 року.

Вході проведення узагальнення встановлено, що у 2013 році в провадженні Шаргородського районного суду перебувало: 12 кримінальних справ; 123 кримінальних провадження; 837 цивільних справ, з них 675 справ позовного провадження, 94 справи окремого провадження, 68 справ наказного провадження; 38 справ адміністративного судочинства; 1281 справ про адміністративні правопорушення.

Всього розглянуто: 11 кримінальних справ; 119 кримінальних проваджень; 813 цивільних справ, з них 652 справи позовного провадження, 93 справи окремого провадження, усі справи наказного провадження в кількості – 68 справ; 34 справи адміністративного судочинства; усі справи про адміністративні правопорушення в кількості – 1281 справа.

Залишок нерозглянутих справ на кінець 2013 року становить: 1 кримінальна справа, 4 кримінальних провадження, 4 справи адміністративного судочинства, 24 цивільних справи, з них 23 справи позовного провадження та 1 справа окремого провадження.

Із загальної кількості розглянутих у 2013 році кримінальних справ та кримінальних проваджень, що становить 130 справ: 113 розглянуто з постановленням вироку, закрито провадження у 6 справах.

В апеляційному порядку у 2013 році було оскаржено 12 рішень по кримінальних справах та кримінальних провадженнях, з них: 10 вироків, 1 ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору, 1 ухвалу слідчого судді.

В результаті перегляду оскаржених кримінальних справ та кримінальних проваджень апеляційним судом Вінницької області, 3 оскаржуваних судових рішень по кримінальних справах винесених судом залишено без змін, скасовано 3, змінено 2, закрито апеляційне провадження 2.

2 апеляційних скарги було повернуто апелянту.

Так, наприклад, у зв’язку із порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та неправильним застосування закону, який регламентує призначення покарання було скасовано вирок суду від 14 лютого 2013 року, яким було засуджено гр. М, гр. С, гр. Г за вчинення злочинів передбачених ч. 3 ст.185, ч. 3 ст. 15 – ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України.

Колегією суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області було розглянуто кримінальну справу №230/3450/12 по обвинуваченню гр. М, гр. С, гр. Г у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст.185, ч. 3 ст. 15 – ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України та встановлено слідуюче.

Судом першої інстанції кваліфікувано дії засуджених та призначено покарання за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 289 КК України, хоча згідно обвинувачення, визнаного судом доведеним мав місце закінчений замах на заволодіння транспортним засобом.

В порушення вимог ст. 277 КПК України 1960 року у ході судового слідства прокурором не оголошувалась постанова про зміну обвинувачення в суді.

У порушення вимог ч.1 ст. 70 КК України, призначаючи покарання гр. М та гр. С за сукупністю злочинів, суд не призначив додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 лютого 2013 року щодо гр. М, гр. С та гр. Г скасовано, а справу повернуто на новий розгляд.

Вироком Шаргородського районного суду від 23 січня 2013 року, гр. С засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. На підставі ст. 75 КК України гр. С звільнено від призначеного за цим вироком основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у два роки не вчинить нового злочину та виконає обов’язки покладені на нього на підставі пунктів 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів апеляційного суду Вінницької області вважає, що висновок суду про доведеність вини гр. С у вчинені злочину за який його засуджено, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку у сукупності, та учасниками судового розгляду не оспорюється.

Разом з тим, при призначені покарання судом не в повній мірі враховані вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких при призначені покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. В даному випадку суд не взяв до уваги те, що діями гр. С вчинено необережний тяжкий злочин, наслідками якого є те, що неповнолітній потерпілий гр. М отримав невиправне знівечення обличчя, а також не враховано з цього приводу думку представника неповнолітнього потерпілого та потерпілих, яким не відшкодовано заподіяну злочином шкоду.

За таких обставин, звільнення гр. С від відбування призначеного покарання з випробуванням є явно несправедливим внаслідок м'якості, про що мотивовано наведено в апеляціях потерпілих. З огляду на наведене доводи апеляції прокурора про застосування ст. 75 КК України є необґрунтованими.

Крім того, суд безпідставно зменшив розмір завданої злочином моральної шкоди потерпілому гр. М, яка, з врахування перенесеними потерпілим моральних страждань, пов'язаних із непоправним знівеченням обличчя, підлягає стягненню з винного в повному обсязі в розмірі 45 000 грн. В цій частині апеляції гр. М та гр. Ю підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідно до цивільного позову розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з гр. С, становить саме дану суму, а не 50000 грн.

Вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 23 січня 2013 р. щодо гр. С в частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову гр. Ю в частині стягнення моральної шкоди з гр. С - скасовано.

В решті вирок суду залишено без змін.

Отже, причиною зміни вироку є неправильність застосування закону, який регламентує призначення покарання.

Колегією суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирок Апеляційного суду Вінницької області від 10 квітня 2013 року щодо гр. С було змінено.

Звільнено гр. С на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з по покладенням на гр. С обов’язків на підставі ст. 76 КК України.

Вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 січня 2013 року, гр. П засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років і 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст.ст. 70 та 72 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна. Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції кваліфікуючи дії засудженого гр. П за ознаками незаконного придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу допустився помилки, оскільки згідно обвинувачення, визнаного судом доведеним дані дії не ставились у вину гр. П

Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2013 року вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 січня 2013 року щодо гр. П, змінено, виключено з його мотивувальної частини вказівки на кваліфікуючі ознаки незаконного придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу.

Суддям суду при розгляді кримінальних справ слід більш предметно підходити до застосування норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, вивчати судову практику та нове законодавство.

Із загальної кількості розглянутих у 2013 році цивільних справ, що становить 813 справ: з них 652 справи позовного провадження, 93 справи окремого провадження, 68 справ наказного провадження, в апеляційному порядку було оскаржено 42 рішення, 9 ухвал, 1 судовий наказ.

В результаті перегляду 52-х цивільних справ апеляційним судом Вінницької області, 37 оскаржуваних судових рішень по цивільних справах, винесених судом залишено в силі, 8 скасовано, 2 змінено.

По 2-х апеляційних скаргах відмовлено у відкритті апеляційного провадження, 3 апеляційні скарги повернуто апелянту.

Так, наприклад, 25 квітня 2013 року колегією суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області було розглянуто цивільну справу №230/4755/2012 за апеляційною скаргою гр. Д на рішення та окрему ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 березня 2013 року у справі за позовом гр. Д до Шаргородського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, третя особа - директор Шаргородського рйонного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді гр. З про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за незаконну догану та за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 березня 2013 року в позові гр. Д відмовлено з-за безпідставності вимог. А також винесена судом окрема ухвала про факти порушення законодавства, що мали місце в діяльності колишнього фахівця із соціальної роботи гр. Д, яка була направлена для повідомлення і реагування прокурору Шаргородського району.

На вказане рішення та окрему ухвалу подані гр. Д апеляційні скарги, в яких він просить їх скасувати, так як вони є не законні, а твердження відповідача, що він систематично порушував трудове законодавство є безпідставним.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, розглянувши справу, колегія суддів скасувала рішення суду і окрему ухвалу суду від 19 березня 2013 року та ухвалила нове рішення про задоволення позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Суд першої інстанції постановив окрему ухвалу, не перевіривши наведені позивачем факти, тому окрема ухвала суду підлягала скасуванню.

15 жовтня 2013 року колегією суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області було розглянуто апеляційну скаргу представника позивача гр. Б – гр. К на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2013 року за позовом гр. Б до Конатковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області 12 вересня 2013 року в задоволенні позову гр. Б відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача гр. Б – гр. К просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обстави, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недотримання норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, який просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог з підстав викладених у скарзі, колегією суддів рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2013 року скасовано та ухвалено нове.

11 квітня 2013 року колегією суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області було розглянуто апеляційну скаргу позивача гр. К на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 13 березня 2013 року за позовом гр. К до гр. О про стягнення аліментів.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 13 березня 2013 року позов гр. К задоволено частково.

В апеляційній скарзі гр. К просить зазначене рішення скасувати через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а по справі ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його (доходу) заробітку щомісячно. Зазначила, що суд при визначенні розміру аліментів не з'ясував джерел і розміру доходу відповідача та не врахував стан здоров'я дитини. При цьому вказала, що син навчається в 3-му класі школи-гімназії №2 м.Вінниці, відвідує секцію гімнастики при школі та займається плаванням. Коштів для задоволення усіх потреб дитини їй не вистачає, а відповідач має можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі ніж визначив суд.

Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважала за необхідне змінити рішення Шаргородського районного суду від 13 березня 2013 року, мотивуючи це тим, що постановляючи рішення по справі про стягнення аліментів з відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є молодою працездатною особою та спроможний сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 1/5 частини від всіх видів доходу.

Висновки суду про необхідність стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина є правильними та відповідають вимогам закону, отже рішення в цій частині є законним та обґрунтованим.

Разом з тим, визначаючи розмір аліментів у вигляді 1/5 частини доходу, суд допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції при визначені розміру аліментів не з'ясував і не врахував матеріальне становище відповідача, відсутність у нього на утриманні інших осіб, чим допустив неповне з'ясування обставин справи та неправильне застосування норми матеріального права, а саме ст.182 СК України.

Із 34-х справ адміністративного судочинства, в апеляційному порядку було оскаржено 15 рішень суду.

В результаті перегляду оскаржених справ адміністративного судочинства Вінницьким апеляційним адміністративним судом, 6 оскаржуваних судових рішень по справах адміністративного судочинства, винесених судом, залишено без змін, 4 скасовано, 1 скасовано частково. 1 апеляційну скаргу залишено без розгляду.

Станом на 28 лютого 2013 року відомості про результати перегляду Вінницьким апеляційним адміністративним судом 3-х оскаржуваних рішень відсутні.

Прикладами скасування рішень у справах адміністративного судочинства є наступні справи.

Так, наприклад, 25 вересня 2013 року колегією суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду було розглянуто адміністративну справу №230/4763/12 за апеляційною скаргою гр. Г на постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 січня 2013 року за позовом гр. Г до Управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області на протиправне рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов’язання вчинити дії.

Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою Шаргородського районного суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 січня 2013 року, як таку, що не відповідає обставинам справи та прийнята з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 січня 2013 року скасувала та прийняла нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Колегія суддів не погодилася з висновком суду першої інстанції по суті спору, мотивуючи це тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи.

28 серпня 2013 року колегією суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду було розглянуто адміністративну справу №152/1376/13-а за апеляційною скаргою гр. В на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 27 червня 2013 року за адміністративним позовом гр. В до старшого інспектора ВДАІ Вінницького РВ УМВС України гр. Н про визнання дій незаконними, скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Шаргородський районний суд Вінницької області ухвалою від 27 червня 2013 року позовну заяву залишив без розгляду.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач гр. В подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області та передати справу на новий розгляд по суті.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегією суддів ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 27 червня 2013 року було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення процесуального питання.

17 липня 2013 року колегією суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду було розглянуто адміністративну справу №230/4706/12 за апеляційною скаргою Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом гр. М до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області про скасування звільнення з публічної служби та відновлення на посаді.

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 квітня 2013 року провадження у справі, на підставі пункту 3 частини 1 статті 156 КАС України, зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №152/349/13-а.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегією суддів ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 16 квітня 2013 року було скасовано, а справу направлено до Шаргородського районного суду Вінницької області для продовження розгляду.

Колегія суддів вважає, що обставин, що об'єктивно перешкоджають здійсненню адміністративного судочинства та розгляду даної справи з наведених судом першої інстанції в оскарженому рішенні, не вбачається.

Суд першої інстанцій не дав належної оцінки змісту заявлених позовних вимог і дійшов помилкового висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі, вийшовши за межі пункту 3 частини 1 статті 156 КАС України, та ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права.

Найбільш поширеними підставами для скасування рішень суду першої інстанції з поверненням цивільних справ та справ адміністративного судочинства на новий розгляд, було: те, що висновки суду прямо суперечать встановленим під час судового розгляду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Загальною причиною скасування рішень та ухвал суду стало не правильне застосування норм процесуального права. В цілому слід зробити висновок, що помилки при постановленні судових рішень допускаються суддями при розмаїтті спорів, які вирішуються судом відповідно до Конституції України, ЦК України, ЦПК України та КАС України, при дії законів, які інколи суперечать один одному, тому є потреба вивчення суддями при пiдготовцi справ до судового розгляду не тiльки законів, якi регулюють конкретні правовідносини, але й підзаконних нормативних актів, що регламентують конкретні правовідносини.

Проте, слід зазначити, що кількість скасованих рішень у цивільних справах винесених Шаргородським районним судом у 2013 році значно менша за кількість рішень залишених без змін, що вказує про старанну роботу суддів Шаргородського районного суду.

Що стосується оскарження судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, то з усіх розглянутих у 2013 році справ про адміністративні правопорушення в кількості – 1281 справа, в апеляційному порядку було оскаржено 4 постанови. З них: 3 апеляційні скарги залишено без задоволення, по 1-й апеляційній скарзі відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернуто апеляційну скаргу апелянту – без задоволення.

Таким чином, беручи до уваги значну кількість справ про адміністративні правопорушення, що перебували в провадженні Шаргородського районного суду Вінницької області протягом 2013 року, при розгляді справ даної категорії судді чітко дотримувались вимог чинного законодавства, з’ясовуючи усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справ, приймали законні, обґрунтовані рішення та накладали адміністративні стягнення, які відповідають характеру вчинених правопорушень та особі правопорушника.

В загальному, наведені приклади причин скасування та зміни судових рішень усіх категорій справ протягом 2013 року дають підстави вважати, що судді Шаргородського районного суду Вінницької області в основному правильно застосовують норми матеріального та процесуального права. Разом з тим в їх роботі трапляються й помилки по цивільних справах та справах адміністративного судочинства – здебільшого при оцінці доказів, встановленні обставин справи; по кримінальних справах – при застосуванні норм матеріального та процесуального права.

З метою усунення виявлених недоліків при розгляді суддями Шаргородського районного суду Вінницької області у 2013 році справ усіх категорій, вважаю за необхідне обговорити даний аналіз на зборах суддів Шаргородського районного суду Вінницької області.

Суддя Шаргородського

районного суду А.В. Гаврищук

Помічник судді Н.М. Бурдельна

Аналіз причин скасування та зміни судових рішень усіх категорій справ протягом 2013 року