Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
УЗАГАЛЬНЕННЯ
СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ШАРГОРОДСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ ЩОДО ВИНЕСЕННЯ ВИРОКІВ НА ПІДСТАВІ УГОД ПРО ВИЗНАННЯ ВИНУВАТОСТІ ТА ПРО ПРИМИРЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛОЖЕНЬ ГЛАВИ 35 КПК УКРАЇНИ ЗА 2015 РІК
м. Шаргород 17.02.2016 року
На виконання плану роботи Шаргородського районного суду Вінницької області на І півріччя 2016 року нами – суддею Шаргородського районного суду Славінською Н.Л. та помічником судді Мазур В.А. проведено узагальнення судової практики щодо винесення вироків на підставі угод про визнання винуватості та про примирення, особливості застосування положень глави 35 КПК України за 2015 рік.
З набранням чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України в 2012 році в українське кримінальне процесуальне право був введений новий інститут – «кримінальне провадження на підставі угод». Цей інститут врегульовує діяльність учасників кримінального провадження шляхом погоджувальних процедур – укладення угод.
Кримінальне провадження на підставі угод має на меті максимальне прискорення порядку та вирішення кримінальних справ. При цьому скорочені процедури досудового розгляду та судового провадження не повинні обмежувати чи скасовувати гарантовані Конституцією України права та свободи людини і громадянина. Провадження на підставі угод регулюється главою 35 розділу VI КПК України, у якій визначені види угод у кримінальному провадженні, обставини, які враховуються при укладенні угод, зміст угод, наслідки укладення та затвердження угод, порядок судового провадження на підставі угод, наслідки невиконання угод.
Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладено два види угод, один з яких, – угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, а другий – угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Так, згідно з ч.3 ст.469 КПК, угоду про примирення може бути укладено у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої та середньої тяжкості, а також у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. У кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів угода про примирення не укладається, за винятком кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке здійснюється щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст.477 КПК.
Відповідно до чинного законодавства, примирення потерпілого з підозрюваним або обвинуваченим може мати одну із трьох форм (відмова потерпілого від обвинувачення, примирення винного з потерпілим, укладення угоди про примирення), що мають різні правові наслідки. Зокрема, відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення; примирення потерпілого з підозрюваним або обвинуваченим, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або злочин середньої тяжкості з необережності та відшкодував завдані ним збитки або усунув заподіяну шкоду, є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності. У таких випадках укладення угоди про примирення виключається.
Так, в угоді про примирення згідно зі ст.471 КПК зазначаються:
1) сторони угоди – процесуальний статус, прізвище, ім'я та по-батькові, документи, що підтверджують правомочність (для представника юридичної особи, законних представників та захисників);
2) формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для відповідного кримінального провадження обставини. Не можна вважати такою, що відповідає вимогам закону угоду, в якій відсутнє формулювання підозри чи обвинувачення, правова кваліфікація дій підозрюваного чи обвинуваченого;
3) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних із відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення;
4) узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від покарання з випробуванням;
5) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК, а також наслідки невиконання угоди;
6) дата укладення угоди, підписи сторін угоди.
Відповідно до ст.472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата укладення та підписи сторін.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів;
2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Укладення угоди про визнання винуватості має такі переваги:
- для обвинуваченого – уникнення невизначеності щодо виду та розміру покарання за результатами судового розгляду; у деяких випадках – застосування альтернативного покарання або його зниження, можливість звільнення від покарання;
- для прокурора – можливість зменшення бюджетних витрат та економія процесуального часу; зниження навантаження на прокуратуру з підтримання державного обвинувачення в суді, забезпечення більшої ефективності системи кримінального судочинства; усунення певною мірою перспективи оскарження судового рішення (здійснення перегляду апеляційною та касаційною інстанціями).
Критерієм, який визначає можливість і доцільність ініціювання та укладення угоди при визнанні винуватості, є наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викриття більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні більш тяжких кримінальних правопорушень.
Так, при проведенні узагальнення судової практики щодо винесення вироків Шаргородським районним судом Вінницької області на підставі угод про визнання винуватості та про примирення встановлено, що протягом 2015 року було розглянуто 3 кримінальних провадження на підставі укладених угод про визнання винуватості.
Провадження на підставі угод про примирення між потерпілим та підозрюваним в провадження суду у 2015 році не надходили.
Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
Наприклад, справа №152/148/15-к за обвинувальним актом від 30.01.2015 року у кримінальному провадженні, що 25.01.2015 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020360000041 за обвинуваченням Особа 1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, та угода про визнання винуватості від 30.01.2015 року, надійшла до Шаргородського районного суду 02.02.2015 року, та, відповідно до здійсненого автоматизованого розподілу, передана в провадження судді Славінської Н.Л.
Ухвалою судді від 02.02.2015 року справа призначена до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 16.02.2015 року.
16.02.2015 року проведено підготовче судове засідання і затверджено угоду про визнання винуватості від 30.01.2015 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020360000041 25.01.2015 року, між прокурором Шаргородського району Вінницької області та обвинуваченим Особа 1.
Судом встановлено, що обвинувачений Особа 1 8 січня 2015 року, приблизно о 20 годині 15 хвилин, їдучи електропотягом сполученням Вінниця-Жмеринка, у вагоні під пасажирським сидінням знайшов металевий ніж з рукояткою, який привласнив та переніс до себе додому, де зберігав у будинку, що знаходиться в с. Копистирин на вул. Шевченка, 10.
25.01.2015 року, йдучи в магазин в с. Копистирин, обвинувачений Особа 1 взяв вказаний ніж із собою та носив в лівій зовнішній кишені куртки, без передбаченого законом дозволу.
25.01.2015 року приблизно о 14 годині 30 хвилин в с. Копистирин по вул. Польова, біля вагового приміщення СФГ «Відродження», де був зупинений обвинувачений Особа 1 працівниками Шаргородського РВ УМВС для встановлення та перевірки його особи, під час його особистого огляду працівниками міліції в зовнішній кишені куртки, у яку був одягнутий Особа 1, було виявлено та вилучено ніж, котрий останній носив без передбаченого законом дозволу.
Згідно з висновком експерта за №27-Х від 27.01.2015 року, ніж, вилучений у Особа 1 є холодною зброєю колюче-ріжучої дії, виготовлений заводським способом по типу мисливських ножів загального призначення.
Під час проведення досудового розслідування 30.01.2015 року між прокурором Шаргородського району Вінницької області Особа 2 та обвинуваченим Особа 1 було укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12015020360000041, яка направлена до суду разом із обвинувальним актом.
Означена угода про визнання винуватості укладена 30.01.2015 року між прокурором Шаргородського району Вінницької області Особа 2, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12015020360000041, та обвинуваченим Особа 1 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України.
З вказаної угоди про визнання винуватості від 30.01.2015 року вбачається, що її сторони – прокурор Особа 2 та обвинувачений Особа 1 у кримінальному провадженні №12015020360000041 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення; правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.263 КК України, яка ніким не оспорюється; Особа 1 повністю беззастережно визнає свою винуватість у вчиненому злочині; сторони угоди про визнання винуватості узгодили призначення покарання обвинуваченому Особа 1 за ч.2 ст.263 КК України – у виді громадських робіт строком на сто шістдесят годин.
Сторони угоди надали згоду на призначення узгодженого покарання.
Особа 1 пояснив, що розуміє вид покарання, який буде до нього застосований у разі затвердження угоди судом та дав згоду на застосування узгодженого покарання у виді ста шістдесяти годин громадських робіт, заявив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов’язання, зокрема, щодо беззастережного визнання вини та співпраці з правоохоронними органами з метою викриття, виявлення та припинення інших відомих йому кримінальних правопорушень та осіб, що їх вчинили.
Вироком суду від 16.02.2015 року затверджено угоду про визнання винуватості від 30.01.2015 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020360000041 25.01.2015 року, між прокурором Шаргородського району Вінницької області та обвинуваченим Особа 1 .
Особа 1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання – у виді громадських робіт строком на сто шістдесят годин.
Також, 03.02.2015 року в провадження суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 23.01.2015 року за №12015020360000038 про обвинувачення Особа 3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, з угодою про визнання винуватості від 30.01.2015 року., яке передано в провадження судді Соколовської Т.О.
Суд встановив, що обвинувачений Особа 3 восени 2014 року на сміттєзвалищі в с. Слобода-Шаргородська Шаргородського району Вінницької області виявив рослину коноплі, яку з метою особистого вживання, зірвав, приніс в нежитловий будинок, що знаходиться в м. Шаргород на вулиці Свято-Миколаївській та, подрібнивши руками фрагменти рослини, залишив для висихання. Через деякий час Особа 3 забрав коноплю з будинку з метою вживання в наступному шляхом куріння.
23.01.2015 року на території центрального парку в м. Шаргород Особа 3 добровільно видав працівникам міліції суху речовину рослинного походження, яка, згідно з висновком судово-хімічної експертизи №100 від 27.01.2015 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, – канабісом, масою у перерахунку на висушену речовину
Таким чином, своїми діями, що виразилися у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, Особа 3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України.
В підготовчому судовому засіданні Особа 3 винуватим себе у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, розкаявся у скоєному. Щодо обставин вчинення кримінального правопорушення суду показав, що восени 2014 року на сміттєзвалищі с. Слобода-Шаргородська Шаргородського району Вінницької області він виявив рослину коноплі, яку з метою особистого вживання, зірвав, приніс в нежитловий будинок, що знаходиться в м. Шаргород на вулиці Свято-Миколаївській, та, подрібнивши руками, залишив її в будинку для висихання. Через деякий час забрав коноплю з будинку, з метою послідуючого вживання шляхом куріння, а 23 січня 2015 року на території центрального парку в м. Шаргород добровільно видав її працівникам міліції.
Особа 3 зазначив, що він розуміє надані йому законом права на справедливий судовий розгляд і наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості; характер пред’явленого обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, який буде до нього застосований у разі затвердження угоди судом.
Особа 3 суду показав, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Вироком суду від 12.02.2015 року (суддя Соколовська Т.О.) затверджено угоду про визнання винуватості від 30 січня 2015 року між прокурором Шаргородського району Вінницької області Особа 2 та обвинуваченим Особа 3. Особа 3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначено узгоджене з прокурором покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1360 гривень.
Також, вироком суду від 23.04.2015 року затверджено угоду про визнання винуватості від 30 березня 2015 року, укладену між старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Вінницької області юристом 2-го класу Особа 4 та підозрюваним Особа 5, якого визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 8500 гривень.
Суд встановив, що Особа 5 на початку грудня 2013 року, точну дату досудовим розслідуванням не установлено, у не встановленому досудовим розслідуванням місці, діючи з корисливих спонукань та перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, погодився на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка представилась О. (щодо якого проводиться окреме досудове розслідування №32014020000000013, далі – О.) за винагороду придбати та перереєструвати суб’єкт підприємницької діяльності – юридичну особу ФГ «Лан-ЛВП» (код ЄДРПОУ 35155317), стати єдиним його засновником, не маючи на меті здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку.
Так, Особа 5, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, запропонованих йому О., вступив з ним у злочинну змову щодо придбання суб’єкта підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, тобто фіктивного підприємництва.
Реалізуючи свій злочинний намір, 5 грудня 2013 року Особа 5, перебуваючи у м. Вінниця, отримав від О. грошову винагороду у розмірі 500 грн., за перереєстрацію підприємства, а далі за вказівкою О. разом з ним прослідував до офісного приміщення приватного нотаріуса Вінницького нотаріального округу Особа 6, розташованого у м. Вінниця по вул. 50 років Перемоги, 51/2, де Особа 5 підписав договір купівлі-продажу ФГ «Лан–ЛВП» від 5.12.2013 року, згідно з яким Особа 5 придбав у власність і оплатив цілісний майновий комплекс ФГ «Лан–ЛВП». Того ж дня, після придбання ФГ «Лан–ЛВП», статутні, реєстраційні документи та печатку підприємства Особа 5 передав О.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, 20 грудня 2013 року Особа 5 разом з О. приїхав до м. Шаргород Вінницької області, де у приміщенні Реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області, розташованого у м. Шаргород на вул. Леніна, 224, надав державному реєстратору Особа 7 для реєстрації зміни до статуту ФГ «Лан–ЛВП» №11221050012000498 від 20.12.2013 року відповідно до рішення №3 засновника ФГ «Лан–ЛВП» від 10.12.2013 року.
Підписання Особа 5 змін до статуту ФГ «Лан–ЛВП» №11221050012000498 від 20.12.2013 року та рішення №3 засновника ФГ «Лан–ЛВП» від 10.12.2013 року надало юридичні підстави державному реєстратору Бабіну І.О. провести перереєстрацію ФГ «Лан–ЛВП» на Особа 5, у результаті чого, він отримав майнові і корпоративні права та обов’язки засновника.
Перереєстрація ФГ «Лан–ЛВП» на Особа 5, надала можливість О. та невстановленим досудовим розслідуванням особам здійснювати незаконну діяльність, яка полягала у наданні підприємствам реального сектору економіки послуг з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та заниження таким чином податкових платежів шляхом документального оформлення безтоварних операцій з продажу товарів.
Указані дії Особа 5 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 2 ст.28 та частиною 1 ст.205 КК України, як фіктивне підприємництво, тобто придбання суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) за попередньою змовою групою осіб з метою прикриття незаконної діяльності.
30 березня 2015 року між старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Вінницької області юристом 2-го класу Особа 4, якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №32015020000000032, та Особа 5 в порядку, передбаченому статтями 52, 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Зазначена угода також погоджена захисником обвинуваченого адвокатом Особа 8.
Згідно з законодавством, наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є – для підозрюваного чи обвинуваченого – обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК, а для потерпілого – обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного чи обвинуваченого – також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК.
Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України, суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
В ході проведення вказаного узагальнення встановлено, що по обвинувальних актах, які надійшли до Шаргородського районного суду Вінницької області з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, із укладеними угодами, кримінальні провадження розглянуті суддями вчасно та без порушень норм КПК України.
При розгляді справ даної категорії враховуються положення та дотримуються вимоги ст.469 КПК України. Перед затвердженням угоди суд, згідно з вимогами КПК України, з’ясовує, чи розуміє обвинувачений права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також суд обов’язково переконується, що укладення угоди є добровільним. Якщо ж суд переконається, що угода може бути затверджена, він відповідно до ст.475 КПК ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджене сторонами покарання.
Вироки, винесені суддями Шаргородського районного суду Вінницької області у справах цієї категорії відповідають загальним вимогам до обвинувальних вироків із урахуванням особливостей, передбачених статтею 475 КПК України.
Суддя Шаргородського районного
Помічник судді В.А. Мазур
_03_03.png)
