flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

АНАЛІЗ стану виконання вимог законодавства про судовий збір та судові витрати, які підлягають стягненню в дохід держави за 2015 рік

12 квітня 2016, 11:30

 

АНАЛІЗ

стану виконання вимог  законодавства про судовий збір та судові витрати, які підлягають стягненню в дохід держави за 2015 рік

 

        м. Шаргород                                                                                                    12 квітня 2016 року     

          

Відповідно до плану роботи Шаргородського районного суду Вінницької області на І півріччя 2016 року мною, головою Шаргородського районного суду Соколовською Т.О., проведено аналіз стану виконання вимог  законодавства про судовий збір та судові витрати, які підлягають стягненню в дохід держави за 2015 рік.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про судовий збір»,  судовий збір –  збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим законом.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.  Подання позовної заяви має відбуватися з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п’ятою статті 119 ЦПК, частиною третьою ст. 106 КАС передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

          Відповідно до ст. 79 ЦПК України, ст.87 КАС України судовий збір включається до складу судових витрат.

Наслідком недотримання зазначеної умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, – визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК, стаття 108 КАС).

            Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення (ст.2 ЗУ «Про судовий збір»).

          Судовий збір справляється:

         - за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

          -  за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

          -  за видачу судами документів;

          -  у разі ухвалення судового рішення.

            При вирішенні питання про відкриття провадження судді звертають увагу на наступне:

             - чи дотримано порядок звернення до суду за судовим захистом, урегульований ЦПК  України, КАС України та виконання вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України, якою передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, а ч.3 ст.106 КАС України передбачено, до якої позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати;

              - чи правильно сплачено судовий збір у розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,  у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, (ст. 4 Закону «Про судовий збір»);

               - реквізити для сплати судового збору, на які здійснюється перерахунок коштів, їх відповідність реквізитам суду, які розміщені на офіційному сайті «Судова влада України», де містяться платіжні реквізити всіх судів України;

                  - в разі, якщо документ про сплату судового збору відсутній в матеріалах справи, з’ясовується, чи відноситься позивач (заявник, скаржник) до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, чіткий перелік яких визначений в ст.5 Закону України « Про судовий збір»;

                - чи дотриманий порядок сплати судового збору, передбачений ст.6 Закону України « Про судовий збір»;

               - чи відповідає розмір сплаченого судового збору ціні позову;

             - в разі, якщо позивачем одночасно заявлено дві вимоги, які носять майновий та немайновий характер, необхідно перевірити наявність платіжних документів, що підтверджують сплату судового збору, який сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

               За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. Якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Нацбанком на день сплати, а не на день подання позову.

         Розміри ставок судового збору встановлені у ч.ч. 2,3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір».

Протягом 2015 року в провадження Шаргородського районного суду надійшло 1055 позовів та заяв, за які справляється судовий збір, в тому числі, за подання до суду:

               -    позовної заяви майнового характеру – 478;

               -    позовної заяви немайнового характеру – 171;

               -    позовної заяви про розірвання шлюбу – 156;

               -    позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу – 3;

             - заяви про видачу судового наказу, заяви у справах окремого провадження, заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про прегляд заочного рішення  – 184;

           -   заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи – 3;

             - апеляційної скарги на рішення суду, судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами – 1;

             -   за подання адміністративного позову майнового характеру – 4;

               -   за подання адміністративного позову немайнового характеру – 44;

             -   апеляційної скарги на рішення суду – 1;        

             -   за видачу судами документів -10, в тому числі:

             -   за повторну видачу копії судового рішення – 1;

             -   за за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа – 2;

             -   за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання - 6;   

            -   за виготовлення копій документів, долучених до справи – 1.

Крім того, у 621 постанові про накладення адміністративного стягнення прийнято рішення про стягнення судового збору на суму 65723 грн.

         Розрахункова сума судового збору за 2015 рік складає 507 259 грн.

         Фактично сплачено судовий збір по 1153 заявах (скаргах), постановах про накладення адміністративного стягнення на суму 368 982 гривні.

 Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору. Тому, при вирішенні питання про стягнення судового збору з осіб, які звільнені законом від сплати судового збору суд, приймає рішення про стягнення судового збору з відповідача на користь держави.

 За приписами ст.7 Закону України « Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:  1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;  2) повернення заяви або скарги;  3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.          

За проаналізований період звільнено від сплати судового збору відповідно до встановлених законодавством пільг (стаття 5 Закону України «Про судовий збір») осіб по 215 заявах на суму 73119 грн.  та повернуто судовий збір по 11 заявах (скаргах) на загальну суму 9444 грн.

  Так, ухвалою суду від 23.03.2015 року по цивільній справі №152/447/15-ц за позовом гр. К до Слободо-Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області про продовження строку для прийняття спадщини, позовну заяву до відкриття провадження у справі повернуто позивачу у зв’язку з клопотанням позивача про повернення позовної заяви та зобов’язано Управління Державної казначейської служби України в Шаргородському районі Вінницької області повернути гр. К  сплачений судовий збір  за номером квитанції 0.0.362389685.1 від 18.03.2015 року в сумі 243,60 грн.            

Також, судовий збір повертався у зв’язку з закриттям провадження у цивільних справах, зокрема, ухвалою суду від 11.06.2015 року провадження по  цивільній справі №152/523/15-ц за позовом  гр. З до гр. З про поділ майна подружжя закрито у зв’язку з відмовою представника позивача гр. З – гр. Ш. від позову та зобов’язано УДКСУ у Шаргородському районі Вінницької області повернути   гр. З сплачений ним у Шаргородському відділенні ПАТ КБ "Приватбанк" судовий збір за квитанцією №0.0.366788008.1 від 27.03.2015 року в сумі 770 грн.

           Крім того, у цивільній справі за №152/1717/15-ц, П. в інтересах якого діє К. звернувся до суду з позовом до Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області, з участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Відділу Держгеокадастру у Шаргородському районі Вінницької області, П., П., П., П., С.–  про продовження строку прийняття спадщини та визнання права на завершення приватизації і одержання свідоцтв про право власності на земельні ділянки. В позові позивач просив визнати строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті 23.02.2004 року його батька П. пропущеним з поважних причин; визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини і подання заяви в нотаріальну контору для прийняття спадщини після смерті П., визнати за ним в порядку спадкування за законом  після смерті батька право на завершення приватизації та отримання свідоцтв про право власності на нерухоме майно – на земельну ділянку №241 загальною площею 2,8565 га, що складається із земельної ділянки 0,9888 га ріллі та земельної ділянки 1,8677 га багаторічних насаджень, розташовані на території Рахнівсько-Лісової сільської ради за межами населеного пункту і призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

          27.10.2015 року до відкриття провадження у справі представником позивача К. подано заяву про зменшення позовних вимог та повернення зайво сплаченого судового збору, в якій К. зменшив позовні вимоги в частині визнання за позивачем в порядку спадкування за законом  після смерті батька право на завершення приватизації та отримання свідоцтв про право власності на нерухоме майно – на земельну ділянку №241 загальною площею 2,8565 га, що складається із земельної ділянки 0,9888 га ріллі та земельної ділянки 1,8677 га багаторічних насаджень, розташовані на території Рахнівсько-Лісової сільської ради за межами населеного пункту і призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і просить визнати строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті 23.02.2004 року батька позивача П. пропущеним з поважних причин; визначити позивачеві додатковий строк для прийняття спадщини і подання заяви в нотаріальну контору для прийняття спадщини після смерті П.

          Крім того, враховуючи, що ним зменшено позовні вимоги, представник позивача просив повернути зайво сплачений судовий збір в сумі 487,20 грн. Ухвалою судді від 28.10.2015 року відкрито провадження у справі №152/1717/15-ц за позовом П., в інтересах якого діє К. до Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області, з участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Відділу Держгеокадастру у Шаргородському районі Вінницької області, П. П., П., П., П., С. – в частині вимог про продовження строку прийняття спадщини. Клопотання представника позивача П.– К.  про повернення зайво сплаченого судового збору – задоволено.   Зобов’язано Управління Державної казначейської служби України у Шаргородському районі Вінницької області повернути П., в інтересах якого діє К., зайво сплачений судовий збір за квитанцією №26102015131339 від 26.10.2015 року в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок..

       За 2015 рік присуджено до стягнення судового збору за рішенням суду в Державний бюджет по 767 заявах (скаргах), постановах про накладення адміністративного стягнення на суму 103907 гривень.

В кримінальному процесі судові витрати складаються з:

1)    витрат на правову допомогу;

2)    витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;

3)    витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;

4)    витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

    При ухваленні обвинувальних  вироків судді Шаргородського районного суду  стягують з  обвинувачених на користь потерпілих  всі здійснені ними  документально підтверджені процесуальні витрати.

     В разі ухвалення обвинувального вироку судді також стягують  з обвинувачених  на користь держави документально підтверджені витрати на проведення судових експертиз.

 За 2015 рік сума судових витрат, присуджена до стягнення становить 11011 грн., з них сплачено добровільно 786 грн.

             Так, наприклад, вироком Шаргородського районного суду Вінницької області  від 16.02.2015 року затверджено угоду про визнання винуватості від 30.01.2015 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020360000041 25.01.2015 року, між прокурором Шаргородського району Вінницької області С. та обвинуваченим Г. Г. визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, за якою призначено йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання – у виді громадських робіт строком на сто шістдесят годин. Стягнуто з обвинуваченого Г. на користь держави  393 (триста дев’яносто три)  гривні 12 коп. на відшкодування судових витрат за проведення експертизи залученим стороною обвинувачення експертом спеціалізованої державної установи – Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області.

           Крім того, вироком   Шаргородського районного суду Вінницької області  від 02.06.2015 року   Ж. визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за якою засуджено його до покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнено засудженого Ж. від призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом   іспитового строку в три роки не вчинить нового злочину.

На підставі  п.п.2,3 ст.76 КК України покладено на засудженого Ж. протягом встановленого судом іспитового строку в три роки обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. 

Стягнуто з обвинуваченого Ж. на користь держави на відшкодування судових витрат за проведення експертизи залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи – Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області:  786 (сімсот вісімдесят шість) гривень 24 коп. за проведення автотехнічних експертиз. 

     Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 590-VII від 19.09.2013 року було внесено зміни до КУпАП та доповнено статтею 40-1, згідно із якою  судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення оплачується особою, на яку накладено таке стягнення, що становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

         В ході  проведення аналізу встановлено, що судді Шаргородського районного суду правильно застосовують:

             -   Положення Закону України «Про судовий збір».

            - Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

          - Постанову Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов´язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

         Упродовж 2015 року  випадків  несвоєчасного та  неповного відображення  даних про судовий збір та інші судові витрати і стягнення визначені судовим рішенням  в обліково -  статистичних картках на справи не було.

         Висновок: вважаю за необхідне даний аналіз  обговорити  на черговій нараді працівників апарату  суду та зборах суддів.

 Голова Шаргородського районного                                                                                                     суду Вінницької області                                                                                              Т.О.Соколовська