Узагальнення практики застосування Шаргородським районним судом Вінницької області у першому півріччі 2012 року запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства.

У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я 

практики   застосування Шаргородським районним судом Вінницької області у  першому півріччі 2012 року запобіжного заходу у виді взяття під варту та   продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства.

Мною, суддею Шаргородського районного суду Славінською Н.Л., спільно із помічником судді Мазур В.А., відповідно до плану роботи Шаргородського районного суду на друге півріччя 2012 року, проведено узагальнення практики застосування Шаргородським районним судом Вінницької області у І півріччі 2012 року запобіжного заходу у виді взяття під варту та   продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства.

Конституція України регламентує право кожної людини на свободу та особисту недоторканість.

Статтею 29 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту  затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Загальною декларацією прав людини (статті 3,9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і  є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на  свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Статтею 148 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються  до підозрюваного, обвинуваченого підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідстві і суду  або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Згідно з ч.1 ст.155 КПК України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року за №4 ( з наступними змінами), взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки та коли є достатні підстави вважати, що особа може ухилитися від слідства та суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність. У виняткових випадках цей запобіжний захід може бути застосовано у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, при цьому винятковість має бути обґрунтована у поданні про обрання запобіжного заходу і в постанові суду.

В ході узагальнення вивчено та проаналізовано якість подань органів досудового слідства і дізнання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою; практика розгляду цих подань судом; оперативність розгляду цих справ.

Встановлено, що протягом першого півріччя 2012 року Шаргородським районним судом розглянуто 15 подань про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту   щодо 15 осіб,  з них  задоволено 9 подань.

Також, за проаналізований період розглянуто 1 подання про зміну запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту стосовно 1 особи, подання задоволено.

Крім того, у першому півріччі 2012 року розглянуто 2 подання про продовження строків тримання під вартою, всі подання задоволено.

В ході проведеного узагальнення встановлено, що якість та обґрунтованість подань органів досудового слідства та прокурорів про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою та зміни запобіжного заходу на взяття під варту потребує поліпшення.

Зокрема, основними недоліками цих подань є: відсутність посилань на процесуальний статус особи, стосовно якої порушується питання про взяття під варту, неповні дані щодо судимості, недостатня мотивація та обґрунтованість подань, з врахуванням вимог ст.ст.148,150,155 КПК України, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Встановлено непоодинокі випадки внесення до суду подань щодо взяття осіб під варту в останній день або останні години затримання.

Так, мотивація вказаних подань в переважній більшості випадків полягає в посиланні на  тяжкість вчиненого злочину, що відповідно до вимог Конвенції не є підставою для обрання для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Крім того, в поданнях слідчі, як правило, вказують як на підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту  на те, що особа може продовжувати злочинну діяльність, ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі. При цьому, в поданнях, як правило,  не наведено обставин, які б давали слідчому підстави зробити такі висновки.

Наприклад, в поданні слідчого прокуратури Шаргородського району, що надійшло до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно громадянина Г., який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, обрання такого запобіжного заходу слідчий мотивував тим, що громадянин  Г. підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, що останній ніде не працює і може зникнути з місця проживання та не з’являтися для проведення слідчих дій чи перешкоджати об’єктивному та повному дослідженню обставин скоєння злочинів, а перебуваючи на волі, може скоювати інші злочини, уникати проведення з ним слідчих дій. До того ж, на час звернення із поданням, були відсутні характеризуючі громадянина Г. матеріали, що, на думку слідчого прокуратури, також є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Судом відмовлено у задоволенні вказаного подання та в обранні   щодо  громадянина Г. запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, оскільки в поданні  не наведено обставин, які б давали слідчому підстави зробити  висновки про можливе зникнення підозрюваного громадянина Г. з місця проживання, про перешкоджання об’єктивному та повному дослідженню обставин скоєння злочинів, про схильність до скоєння злочинів, про можливість уникнення від проведення з ним слідчих дій.

Крім того, в поданнях про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо громадянина С., громадянина П., відсутні посилання на їх процесуальний статус на стадії вирішення питання про обрання цього запобіжного заходу, тоді як ст.148 КПК України передбачено посилання на такий статус.

Подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно громадянина П., громадянина Г., громадянина М. подані слідчими СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області в передостанній та в останній дні затримання вказаних осіб, що призводить до термінового відкладення суддями розгляду інших справ з метою вивчення матеріалів подання та кримінальної справи і розгляду подання про обрання запобіжного заходу у вигляду взяття під варту.

Відсутність у деяких поданнях слідчих копій необхідних документів зумовлює неможливість вирішення суддями питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту без продовження строку затримання особи до 10 діб.

Наприклад, судом продовжено строк затримання до десяти діб Павлюка О.П., оскільки слідчим не представлено доказів того, що останній постійно перебуває по за межами України, у зв’язку із чим є підстави вважати, що він може ухилятися від досудового слідства та суду, на що посилався в поданні слідчий, як на підставу обрання даного запобіжного заходу.

За результатами вивчення судової практики при розгляді подань про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту встановлено типовий недолік, що допускається суддями Шаргородського районного суду, а саме: відсутність визначеного строку, на який судом обирається запобіжний захід  у вигляді взяття під варту під час досудового слідства.

Так, наприклад, із 9 подань про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, у 8 поданнях відсутнє визначення строку, на який обирається даний запобіжний захід (Справи №230/2868, 230/1116,230/1449, 230/2558, 230/1262, 230/1261, 230/528, 230/39).

Судовий розгляд подань про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою проводився оперативно, із обов’язковою участю прокурора. Випадків неявки прокурора в судові засідання по справах за поданнями органів дізнання, досудового слідства та прокуратури про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою за проаналізований період не встановлено.

Також, при розгляді даних подань судом забезпечується право підозрюваного чи обвинуваченого на захист, а саме: на вимогу підозрюваного чи обвинуваченого забезпечується участь в судовому засідання захисника.

За проаналізований період до Шаргородського районного суду вносилося  одне подання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо неповнолітньої особи.

Так, наприклад,  23.02.2012 року Шаргородським районним судом Вінницької області обрано запобіжний захід у виді взяття під варту щодо неповнолітнього громадянина Г., 14.04.1996 року народження,  підозрюваного  у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Підстави обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, зазначені в постанові суду, наступні: громадянина Г. підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки, вчинення злочину у період відбуття покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, вчинення злочинів у період судового розгляду кримінальної справи щодо нього по обвинуваченню за ч.3 ст.186 КК України.  

У І півріччі 2012 року Шаргородським районним судом розглянуто 2 подання органів досудового слідства щодо  2 осіб про продовження строків тримання під вартою до 4-х місяців, які задоволено. Зазначені подання підготовлено якісно, до подань додані необхідні матеріали кримінальної справи.

Підстави продовження строків тримання під вартою обґрунтовані необхідністю проведення психолого-психіатричної, криміналістичної та цитологічної експертиз,   проведення яких у двомісячний строк  не завжди можливе.  

Судовий розгляд подань про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою відбувається із дотриманням вимог  кримінального процесуального законодавства України, передбачених ст.ст. 148, 150, 155, 165-1, 165-2, 165-3 КПК України, з врахуванням роз’яснень постанови Пленуму Верховного суду України  від 25.04.2003 року за №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (з наступними змінами).

Як зазначалося вище, при винесенні постанов про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту та про продовження строків тримання під вартою до 4-х місяців   враховуються вимоги, передбачені ст.ст. 148, 150, 155, 165-1, 165-2, 165-3 КПК України. Зокрема, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного з метою запобігти  спробам ухилитися від дізнання, слідства, суду, спробам перешкодити встановленню істини по справі або продовжити злочинну діяльність, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень лише за наявності достатніх підстав для застосування запобіжного заходу.

Крім того, при обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту та при продовженні строків тримання під вартою суддями Шаргородського районного суду враховуються також: тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання, інші характеризуючі її обставини; думка прокурора щодо обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту; пояснення підозрюваного, його захисника, якщо він приймає участь в справі; матеріали кримінальної справи.

У всіх випадках розгляду подань обвинуваченому чи підозрюваному роз’яснювався порядок і строки оскарження постанови про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту чи про продовження строків тримання під вартою, що підтверджується винесеними по результатах розгляду подань постановами.

Відповідно до ст. ст. 84,87 КПК України під час розгляду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обов’язково ведуться протоколи судового засідання.

По справах даної категорії в апеляційному порядку за проаналізований період скасовано 1 постанову  Шаргородського районного суду, а саме: ухвалою апеляційного суду Вінницької  області від 24.05.2012 року скасовано постанову суду від 18.05.2012 року, якою було відмовлено у задоволенні подання слідчого прокуратури Шаргородського району про обрання громадянину Р. запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.  

Суддя Шаргородськогорайонного суду                           Н.Л. Славінська

 Помічник судді                                                           В.А.  Мазур