Аналіз практики застосування Шаргородським районним судом Вінницької області положень ст. ст. 75, 76 КК України при постановленні вироків за перше півріччя 2012 року

АНАЛІЗ

практики застосування Шаргородським районним судом Вінницької області положень ст. ст. 75, 76 КК України при постановленні вироків за перше півріччя 2012 року

9 листопада 2012 року                                                       м. Шаргород

         Відповідно до плану роботи Шаргородського районного суду Вінницької області проведено аналіз практики застосування Шаргородським районним судом Вінницької області положень ст. ст. 75, 76 КК України при постановленні вироків за перше півріччя 2012 року.

   В ході проведення аналізу встановлено, що у першому півріччі 2012 року в провадження Шаргородського районного суду надійшло 94 кримінальних справи. З них розглянуто 77 кримінальних справ – з постановленням вироку, стосовно 85 осіб. При винесенні вироків, у 26 кримінальних справах суддями було застосовано положення ст. ст. 75, 76 КК України відносно 30 осіб, які були звільнені від відбування призначеного покарання. При цьому, застосування ст. ст. 75, 76 КК України мало місце відносно 2 осіб жіночої статі та 28 осіб чоловічої статі.

 При винесенні вироків, звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовувалось до засуджених за злочини невеликої тяжкості та злочини середньої тяжкості з врахуванням характеризуючих даних особи, а саме: враховувався вік, наявність на утриманні неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб,  характеристики з місця проживання, роботи, навчання, наявність попередньої непогашеної, не знятої судимості та ін.

         Крім того, при призначенні покарання враховувався характер скоєного злочину, бралась до уваги думка потерпілого, обставини, що пом'якшують та обтяжують вину підсудного.

При звільненні від відбування покарання з випробуванням, суд покладав на засуджених обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:

-          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-    повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-              періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

    Наприклад, у справі №230/1938/12 вироком Шаргородського районного суду від 25 травня 2012 року гр-ку. С.  було засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, встановивши їй іспитовий строк два роки. Також відповідно до ст. 76 КК України на засуджену покладено зобов’язання не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти в кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та систематично з’являтися для реєстрації в КВІ.

   При призначенні покарання гр-ці. С.  судом було враховано те, що вона повністю визнала свою вину, щиро розкаюється у скоєному, сприяла розкриттю злочину, раніше не судима, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно. З урахуванням цих обставин суд вважає, що необхідним та достатнім для її виправлення є покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням  в силу ст. 75 КК України. 

У кримінальній справі №230/1027/12 вироком Шаргородського районного суду від 7 березня 2012 року гр-на. Р.  було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до чотирьох років позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання в силу ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк два роки. На підставі  п. п. 3, 4 ст.76 КК України на засудженого покладено обов’язки протягом встановленого судом двохрічного іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.  

При призначенні покарання гр-ну. Р.  судом було враховано те, що він щиро розкаявся у скоєному, оскільки визнав свою провину, усвідомив протиправну поведінку, виявляє жаль з приводу вчиненого злочину, з урахуванням того, що підсудний гр-н. Р.  має місце постійного проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, є пенсіонером,  з урахуванням думки потерпілого, який не має до підсудного претензій  матеріального та морального характеру і просить суворо його не карати та призначити покарання, не пов’язане із позбавленням волі, суд вирішив, що  необхідним та достатнім для виправлення підсудного є призначення покарання у виді  позбавлення волі з застосуванням ст.75 КК України, без позбавлення права керувати транспортними засобами, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки гр-н. Р.  щиро розкаявся у скоєному, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин з необережності. 

У кримінальній справі №1-127/11 вироком Шаргородського районного суду від 5 березня 2012 року було засуджено трьох осіб: гр-н. Г., К. та гр-ку. С..

Зокрема: гр-на. Г.  було засуджено за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України до семи років і шести місяців позбавлення волі, гр-на. К.  було засуджено за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 396 КК України до двох років і шести місяців обмеження волі, гр-ку. С.  було засуджено за ч. 3 ст. 136 КК України до двох років і шести місяців позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання в силу ст. 75 КК України, встановивши їй іспитовий строк три роки. На підставі п. п. 3, 4 ст.76 КК України на засуджену покладено обов’язки протягом встановленого судом трирічного іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

При призначенні покарання гр-ці. С.  судом було враховано те, що вона розкаялася у скоєному, в силу ст. 89 КК України є не судимою, активно сприяла розкриттю злочину, вчинила злочин середньої тяжкості, а також те, що злочин нею було вчинено будучи в стані алкогольного сп’яніння. За таких обставин суд вважає, що достатнім для виправлення  підсудної гр-ки. С. є призначення покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України з покладенням на неї обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.  

Також у кримінальній справі №230/484/2012 вироком Шаргородського районного суду від 8 лютого 2012 року гр-на. Р.  було засуджено до п’яти років позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання в силу ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк три роки.  На підставі п. 4 ст. 76 КК України засудженого зобов’язано протягом встановленого судом трирічного іспитового строку періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.     

При призначенні покарання гр-ну. Р.  судом було враховано те, що він визнав свою вину, сприяв розкриттю злочину, а також те, що злочин він вчинив будучи у стані алкогольного сп’яніння. З урахуванням цих обставин суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення підсудного гр-на. Р.  та попередження вчинення ним нових злочинів, є призначення покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком. 

В ході проведення аналізу встановлено, що за перше півріччя 2012 року випадків апеляційного чи касаційного оскарження вироків у яких до засуджених застосовувались ст. ст. 75, 76 КК України – не було.

Суддя Шаргородського районного суду 

                                                                                     А.В. Гаврищук

Помічник судді                                                                Н.М. Бурдельна