Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Узагальнення
судової практики в частині ухвалення та перегляду заочних рішень у цивільних справах за 2012 рік.
20 січня 2013 року м. Шаргород
Заочне провадження у цивільних справах широко застосовується у різних правових системах світу у зв’язку з необхiднiстю забезпечувати ефективність та своєчасність цивільного судочинства. У Цивільному процесуальному кодексі України 2004 р. (далі – ЦПК) відновлено інститут заочного розгляду справ у цивільному судочинстві (гл. 8 розд. III). Заочне провадження вiдповiдно до ЦПК є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за вiдсутностi вiдповiдача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, та якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, з ухваленням заочного рішення.
Інститут заочного провадження вiдповiдає положенням та спрямований на реалiзацiю Рекомендації NR (84) 5 Комiтету Мiнiстрiв Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених i більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинство більш ефективно.
Інститут заочного провадження спрямований також на розвиток ч. 3 ст. 27 ЦПК про те, що особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права i виконувати процесуальні обов’язки.
Таким чином, заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання вiдповiдачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Проте в окремих випадках розгляд справ у порядку заочного провадження не спрощує, а ускладнює процес та дає вiдповiдачу можливість його затягнути, оскільки він має право на скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, після чого справа розглядається в загальному порядку.
Отже, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні та перегляді заочного рішення є визначальним з точки зору виконання інститутом заочного провадження своєї мети – сприяти ефективному та оперативному здійсненню правосуддя.
Проведення заочного розгляду справи можливе лише у разі наявності умов, визначених у ст. 224 ЦПК. Законодавець встановив, що у разі неявки в судове засідання вiдповiдача, який належним чином повідомлений i від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на пiдставi наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд повинен дотримуватись таких умов проведення заочного розгляду справ: неявка вiдповiдача в судове засідання; належне повідомлення вiдповiдача про час i місце судового засідання; вiдсутнiсть поважних причин неявки вiдповiдача; вiдсутнiсть клопотання вiдповiдача про розгляд справи за його вiдсутностi; вiдсутнiсть заперечень позивача проти заочного розгляду справи. Лише за наявності всіх п’яти умов суд може провести заочний розгляд справи.
Згідно з даними у 2012 році Шаргородським районним судом вiдповiдно до ст. 224 ЦПК було ухвалено 102 заочні рішення.
Найбільше заочних рішень було ухвалено при вирiшеннi спорів: що виникають із сімейних правовідносин – 69 справ. Спори що виникають із договорів – 20 справ; що виникають із житлових правовідносин – 3 справи; щодо відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища – 1 справу; що виникають із трудових правовідносин – 4 справи; спори що виникають із земельних правовідносин – 1 справа; спори про спадкове право – 3 справи; спори пов’язанні із застосуванням ЗУ «Про захист прав споживачів» - 1 справа.
Проаналізувавши судову практику Шаргородського районного суду Вінницької області, в частинні ухвалення та перегляду заочних рішень у цивільних справах за 2012 рік, можна зробити висновок що суддями Шаргородського районного суду дотримувалося процесуальне законодавство при ухваленні та перегляді заочного рішення, оскільки відсутні підстави для скасування заочних рішень.
Так, справа № 230/884/2012 за позовом Вінницького природоохоронного прокурора в інтересах держави, в особі Державного комітету рибного господарства України до гр. Г. про відшкодування матеріальної шкоди. Справа була призначена на 14.03.2012 та на 27.03.2012 року. Відповідач в судові засідання не з’являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином: за зареєстрованою в встановленому законом порядку адресою місця проживання відповідача останньому надсилалися судові повістки. Заяв про відкладення судового засідання з поважних причин, чи про розгляд справи у відсутності відповідача, від гр. Г. до суду не надходило. В попередньому судовому засіданні відповідач позов не визнав. Зі згоди прокурора гр. Д. суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Справа № 230/4502/12 за позовом Органу опіки та піклування Шаргородської районної державної адміністрації в інтересах гр. Р.І. до гр. Р.Р. про позбавлення батьківських прав. Справа була призначена до судового розгляду на 13.12.2012, 26.12.2012 та на 27.12.2012 року. Відповідач в судові засідання не з'являвся, по невідомій суду причині, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи в його відсутності не надходило.
Зі згоди учасників судового розгляду суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заяв про перегляд заочного рішення у 2012 році до Шаргородського районного суду не надходило.
В апеляційному порядку скасованих заочних рішень не було.
До Шаргородського районного суду надійшла 1 апеляційна скарга про скасування заочного рішення.
Так, справа № 230/4275/12 за позовом гр-ки С. до гр-ки І. про визнання права власності на ¼ будинку за набувальною давністю надійшла до суду 10.10.2012 року. В судові засідання, призначенні на 15.11.2012 та 27.11.2012 року відповідач не з’являлась, хоча була повідомлена належним чином, оскільки до суду повертались поштові повідомлення, відповідно до яких відповідач отримала повістку про виклик до суду. 27 листопада 2012 року суддею Шаргородського районного суду Вінницької області Славінською Н.Л. було винесено заочне рішення, відповідно до якого в позові гр-ки С. до гр-ки І. про визнання права власності на ¼ частину будинку за набувальною давністю – відмовлено.
06 грудня 2012 року позивач гр. С. через Шаргородський районний суд подала апеляцію на заочне рішення від 27.11.2012 року про скасування даного рішення та прийняття нового рішення, яким задовольнити її позов.
Відповідно до ухвали апеляційного суду Вінницької області, апеляційну скаргу гр. С. було відхилено, а заочне рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 27.11.2012 року, ухвалене по справі гр. С. до гр-ки І. про визнання права власності на ¼ частину будинку за набувальною давністю, залишено без змін.
Результати проведеного узагальнення свідчать про ефективність заочного провадження з огляду на підвищення оперативності розгляду цивільних справ. Зміст проаналізованих судових рішень та матерiалiв справ дає змогу зробити висновок про те, що суддями Шаргородського районного суду дотримуються умови проведення заочного розгляду справи, в повному обсязі з’ясовуються обставини справи та не допускалося неправильне або неоднакове застосування вимог процесуального законодавства.
Суддя Шаргородського районного суду І.Л. Строгий
Помічник судді Т.В. Поліщук
_03_03.png)
