Узагальнення судової практики Шаргородського районного суду за 2012 рік у справах про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність

УЗАГАЛЬНЕННЯ

СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ШАРГОРОДСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ ЗА 2012 РІК  У СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ І ВТЯГНЕННЯ ЇХ У ЗЛОЧИННУ  ДІЯЛЬНІСТЬ

        Відповідно до плану роботи Шаргородського районного суду Вінницької області на І півріччя 2013 року, мною, суддею Шаргородського районного суду Славінською Н.Л., проведено узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми, за 2012 рік.

Вказане узагальнення судової практики з означеної категорії справ актуальне та необхідне у зв’язку  із необхідністю забезпечення правильного розуміння норм законодавства, однакового застосування законодавства України при розгляді справ про злочини неповнолітніх.

Крім того, таке узагальнення дасть можливість з’ясувати причини і умови, що сприяли вчиненню неповнолітніми злочинів, чинники, які можуть впливати на злочинність неповнолітніх в умовах сьогодення, та чинники поведінки неповнолітньої особи, які можуть призвести до вчинення нею злочинів.

Узагальнюючи судову практику з розгляду даної категорії справ, можна зробити висновок, що одним із таких чинників є  зростання кількості молодих людей, які не працюють і не навчаються, тобто не мають чітко визначеного соціального статусу і необхідних джерел фінансування для задоволення особистих потреб, у зв’язку із чим стають на шлях вчинення злочинів.  

В ході проведення узагальнення  встановлено, що у 2012 році в провадженні Шаргородського  районного суду  перебувало 12 кримінальних справ вказаної категорії (1 справа становить залишок з 2011 року), стосовно 13 осіб. З них: з постановленням вироку розглянуто 9 кримінальних справ стосовно 10 неповнолітніх осіб; по 1 кримінальній справі – закрито провадження; 1 кримінальна справа була направлена прокурору для проведення досудового розслідування щодо 1 неповнолітнього.

1 кримінальна справа про злочин, вчинений неповнолітньою особою, що надійшла в провадження суду в 2012 році, перейшла в залишок на 2013 рік.

    Із вказаних справ про злочини неповнолітніх, розглянутих з постановленням вироків,  9  неповнолітніх осіб засуджені за вчинення злочинів     проти власності.

По 1 кримінальній справі 1 неповнолітня особа засуджена за ч.4 ст.152 КК України.  

         При проведенні узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ  щодо неповнолітніх протягом 2012 року випадків призначення їх до попереднього та судового розгляду з порушенням строків, передбачених ст.ст. 241,256 КПК України ( в ред. 1960 року) – не встановлено.

Також, встановлено, що за нормами КПК України (в ред.2012 року) кримінальні справи про злочини неповнолітніх у 2012 році в провадження Шаргородського районного суду не надходили.

Випадків тривалого розгляду кримінальних справ щодо неповнолітніх, відкладення судового засідання без поважних причин – немає.  

         Крім того, встановлено, що, відповідно до вимог ст.442 КПК України ( ред. 1960 року), що був чинним на час судового розгляду даних кримінальних справ,  про час і місце розгляду кримінальної справи про злочин, вчинений неповнолітньою особою, суд обов’язково повідомляв Службу у справах дітей Шаргородської РДА, представник якої в судовому засіданні висловлював думку з приводу найбільш доцільної форми  перевиховання  неповнолітнього підсудного.

         При   розгляді  кримінальних справ  про  вчинення злочину  неповнолітньою особою у всіх випадках з’ясовувалися обставини, зазначені у ст. 64 КПК України (в ред. 1960 року), а також, обов’язково, відповідно до вимог ст.ст.433, 445 КПК України (в ред. 1960 року), ст.ст.97-108 КК України, роз’яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України за №5 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх»:  вік неповнолітнього;   стан   здоров'я   та  загального  розвитку;  характеристика (ставлення до навчання,  праці,  поведінка в побуті);  умови життя і виховання (дані про сім'ю,  побутове оточення); обставини, що  негативно  впливали  на   його   виховання;   вплив   дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність, а також, його ставлення до вчиненого діяння.           

         З метою  з'ясування  зазначених   обставин   судом   використовуються положення статей 441-443 КПК України (в ред. 1960 року, що був чинним на час розгляду кримінальних справ) про допит законних  представників  неповнолітнього,  представників Служби  у справах дітей, представників  установ чи організацій, в яких навчався або працював неповнолітній.

          В ході узагальнення випадків порушення при розгляді справ даної категорії права на захист щодо неповнолітніх підсудних в ході досудового та судового слідства – не встановлено.    

           Вивчаючи умови проживання та виховання неповнолітніх, необхідно враховувати сімейний стан, коло осіб, які оточують неповнолітнього, з якими він спілкується та які мають вплив на його виховання. Встановлено, що саме серед кола повнолітніх знайомих неповнолітні підсудні знаходять підтримку та допомогу при вчиненні злочинів.

Так, наприклад, 20.03.2012 року вироком Шаргородського районного суду засуджено за ч.2 ст.185 КК України гр-на  П., 11.09.1987 року народження, та гр.-на З., 9.03.1994 року народження. Зокрема, неповнолітній З. засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком на один рік і шість місяців з випробуванням та іспитовим строком на два роки. При цьому, судом встановлено, що  20.10.2011 року приблизно о 19 годині гр-н П. та  неповнолітній З., попередньо домовившись між собою про вчинення крадіжки металевих запчастин з пилорами, що знаходиться в с. П Шаргородського району Вінницької області, розподіливши між собою обов’язки під час вчинення злочину, взявши необхідні інструменти для демонтажу запчастин пилорами, прийшли на територію господарського двору СТОВ «П», де зберігалася вказана рамна пилорама. Підійшовши до приміщення, де зберігалася рамна пилорама, що належить Спілці співвласників майнових паїв колишнього КСГП «П» і якою на підставі договору оренди користується СТОВ «П», підсудні П. та З. умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу через дверний отвір з тильної сторони приміщення, де були відсутні двері, зайшли до приміщення, де за допомогою автомобільних ключів та  лебідки відкрутили та викрали металеві направляючі колеса вартістю 900 грн., два кріплення до коліс з віссю вартістю 300 грн., механізм для затискання і перемикання пилорамної стрічки вартістю 250 грн.  При цьому підсудні П. та З. заподіяли Спілці співвласників майнових паїв колишнього КСГП «П» с. П збитку на загальну суму 1450 грн.           

         У 2012 році Шаргородським районним судом, із застосуванням ч. 3 ст.299 КПК України (в ред.1960 року),  розглянуто 2 кримінальних справи вказаної категорії стосовно 3 осіб.

         При розгляді справ щодо неповнолітніх судді виважено підходили до вирішення питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню в судовому засіданні, і застосовували правила ч. 3 ст. 299 КПК України (в ред.1960 року),   тільки переконавшись у тому, що неповнолітній підсудний правильно розуміє зміст фактичних  обставин,  які  не оспорюються,  а також, за   відсутності  сумнівів  щодо  добровільності  та істинності його позиції,  при  умові,  що   неповнолітній підсудний усвідомлює неможливість   у  подальшому  оспорити  ці  фактичні  обставини  в апеляційному порядку.  Пояснення неповнолітнього підсудного із зазначеного питання обов’язково фіксувалися в протоколі судового засідання.

При призначенні покарання неповнолітнім підсудним, згідно з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного,   та, відповідно до ст.ст.66-67 КК України, обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Також, в силу ст.103 КК України, в судовому розгляді, крім обставин, зазначених в ст.65-67 КК України, враховуються умови життя та виховання неповнолітнього підсудного, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Виходячи з роз’яснень, що містяться в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх», також з’ясовуються вік неповнолітнього, стан здоров’я та загального розвитку, характеристику (ставлення до навчання, праці, поведінка в побуті), умови життя і виховання (дані про сім’ю, побутове оточення), обставини, що негативно впливали на його виховання, вплив дорослих підмовників, його ставлення до вчиненого діяння. 

         У 2012 році до різних видів покарань Шаргородським районним судом засуджено 10 неповнолітніх осіб за вчинення окремих злочинів. Зокрема:

         - за злочини проти власності – засуджено 9 осіб:

          - до позбавлення волі – 2 неповнолітніх особи,                      

    - до позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком – 4 неповнолітніх особи,

          - до громадських робіт – 2  неповнолітніх особи,

          - до штрафу – 1 неповнолітній.

       - за злочин проти статевої свободи та недоторканості – засуджено:

             - до позбавлення волі –  1 неповнолітню особу.      

Так, справа № 1-84/11 р. про обвинувачення гр-на Т. по ч. 4 ст.152, ч.1 ст.122 КК України надійшла в провадження суду 7.06.2011 року.  Щодо підсудного Т. застосовано запобіжний захід у виді взяття під варту.

Справа призначена до розгляду в закритому судовому засіданні на 13.07.2011 року. 

13.07.2011 року відкладено розгляд справи через неявку учасників процесу на 02.08.2011 року. 02.08.11 року оголошено перерви на 22.09.2011 року, на 17.10.2011 року, 3.11.2011 року, на 22.11.2011 року, на 13.12.2011 року через повторний виклик свідків, привід свідків, неявку законного представника підсудного, представника потерпілої, призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, у зв’язку із чим оголошено перерву   до 13.03.2012 року. 13.03.2012 року  оголошено перерву  до 3.04.2012 року за клопотанням захисника. 3.04.2012 року у зв’язку з підготовкою до судових дебатів оголошено перерву до 23.04.2012 року, та 23.04.2012 року оголошено перерву на останнє слово підсудного до 24.04.2012 року. Вироком Шаргородського районного суду від 24.04.2012 року гр-на  Т. визнано винуватим у скоєнні злочинів,  передбачених ч.4 ст.152; ч.1 ст.122 КК України і призначено покарання:

          - по ч.4 ст.152 КК України у виді  позбавлення волі строком на  десять років;

          - по ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.

        У відповідності до вимог ст. 70 КК України, засудженому Т. призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим – десять років позбавлення волі.  

  Також, 23.02.2012 року вироком Шаргородського районного суду за злочин проти власності засуджено неповнолітнього Г., який вчинив грабіж (відкрите викрадення чужого майна), поєднаний з проникненням у приміщення, повторно. При цьому, суд визнав доведеним, що неповнолітній  Г., будучи раніше судимим Шаргородським районним судом Вінницької області 13.04.2011 року за вчинення таємного викрадення чужого майна з проникненням у приміщення, повторно скоїв злочин, а саме: 25.09.2011 року між 1 та 2 годинами ночі, повертаючись додому з кафе “О” та проходячи повз магазин-бар, що належить ПП гр-ці Ц. та знаходиться в с. Р.  Шаргородського району Вінницької області на вул. Гагаріна,  3 в, вирішив  скоїти крадіжку з вказаного магазину. Підійшовши до приміщення магазину, підсудний Г. зняв за допомогою цвяха штапики, якими кріпилося скло вікна магазину, вийняв скло і таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою крадіжки чужого майна, проник крізь віконний отвір всередину магазину. Потрапивши таким чином до кухні магазину, підсудний Г. через кухню перейшов до іншого приміщення, в якому знаходився прилавок та бар-стійка, де, виявивши на одній з полиць бар-стійки  гаманець, викрав з нього грошові кошти у сумі 680 гривень. Після цього підсудний Г., підійшовши до стелажа з товарами, з верхньої полиці викрав три пляшки коньяку торгової марки “LIONEL”, дві пляшки вартістю по 35,40 грн. кожна та одну пляшку вартістю 46,14 грн.  Повертаючись до кухні, щоб тим самим шляхом покинути приміщення магазин-бару, яким він туди проник, підсудний Г. випадково зачепив сторонній предмет,   спричинивши шум і, злякавшись, що його дії можуть бути викриті, швидко пройшов у кухню і через вікно почав вилазити з магазину  назовні,   почувши, при цьому, що вхідні двері магазину відкрилися і з магазину вийшов чоловік власника магазину «Ц» – гр-н Ц., котрий тієї ночі охороняв магазин. Не звертаючи уваги на гр-на Ц., котрий побачивши його, звернувся до нього з вимогою припинити злочинні дії, почувши цю вимогу, підсудний Г. продовжив рухатися з викраденим майном від магазину-бару по дорозі  в напрямку до кафе “Д”, незважаючи на те, що він був викритий, при цьому, продовжуючи утримувати викрадене майно, тобто викрадені грошові кошти та три пляшки коньяку, втік від гр-на Ц. 

         Своїми злочинними діями підсудний Г. заподіяв  потерпілій гр-ці Ц. збитків на загальну суму 796,94 грн.

Неповнолітнього  Г. засуджено за  ч.3 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки і вісім місяців.          

Як свідчить практика, втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність має різні форми та способи. Це, насамперед, корисливі пропозиції, прохання, поради, нерідко залучення до спільного вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів, що створює додаткові мотиви для вчинення злочинів. Тому, під час розгляду справ щодо неповнолітніх ретельно досліджують не тільки обставини пред'явленого неповнолітньому обвинувачення, а й питання про те, чи не був він втягнутий у злочинну діяльність дорослими особами.

Так, у 2012 році в провадженні Шаргородського районного суду перебувало 3 кримінальні справи про втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, з яких розглянуто з постановленням вироків 2 справи, а 1 кримінальна справа становить залишок на 2013 рік. 

Зокрема, 12.04.2012 року Шаргородським районним судом засуджено гр-на М. у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст. 304 КК України, а також щодо неповнолітніх гр. К. та М. у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України. При цьому, суд визнав доведеним, що підсудний гр. М. вчинив  замах на крадіжку, тобто  замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в приміщення, що не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі та втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, а неповнолітні підсудні гр. К. та М. вчинили  замах на крадіжку, тобто  замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в приміщення, що не було доведено до кінця з причин що не залежали від їх волі.   Злочин вказаними особами було вчинено за наступних обставин:    27.01.2012 року приблизно о 12 годині 30 хвилин гр. М., перебуваючи в своєму будинку по вул. Жовтневій,1, в с. П Шаргородського району Вінницької області, запропонував неповнолітнім гр.М., який є його братом, та гр. К. вчинити спільно з ним крадіжку електрокабелю з ПрАТ “Ц” с. П Шаргородського району, на що останні погодилися і разом пішли до цегельного заводу. Приблизно о 13 годині через віконний отвір  підсудні проникли всередину цеху ПрАТ “Ц”,   де  неповнолітній гр. К спільно з гр. М, за допомогою принесених з собою секатора та ножа, відрізали від устаткування цеху куски силового електрокабелю, після чого передавали їх неповнолітньому гр. М., який залишився на другому поверсі будівлі. Таким чином, вони відрізали від устаткування 44 метри електрокабелю вартістю 298,96 грн.; 27 метрів  електрокабелю  вартістю  472,5 грн.; 7 метрів електрокабелю  вартістю 135,73 грн., а всього майна, що належить  ПрАТ “Ц” с. П Шаргородського району Вінницької області на загальну суму 907,19 грн., але свій злочинний намір до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі, так як були затримані охороною заводу на місці вчинення злочину.

Гр. М. засуджено за  ч.1 ст.304 КК України  до чотирьох  років позбавлення волі; за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі із застосуванням ст. 70 КК України і остаточно до відбуття гр. М. призначено чотири роки позбавлення волі, з випробуванням та  іспитовим строком на два роки. Гр. К. визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України  і засуджено до трьох років позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік і 6 місяців.   Гр. М. визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого  ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України і засуджено  до  трьох   років позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік і 6 місяців.

         Також, 7.11.2012 року Шаргородським районним судом засуджено за ч.1 ст.185 КК України неповнолітнього гр. Р.  При цьому, суд визнав доведеним, що гр. Р., будучи неповнолітнім, 9 травня 2012 року приблизно о 22 годині, знаходячись спільно із гр. З. у його автомобілі на території домогосподарства, що розташоване в с. К, Шаргородського району, Вінницької області, по вул. Радянська, 30, слухаючи музику, після того як гр. З. заснув, вирішив викрасти мобільний телефон марки “НОКІА 5228”, що належав матері останнього гр. З.   Після цього умисно, таємно, переконавшись у тому, що гр. З. спить, викрав мобільний телефон вартістю 900 грн. із стартовим пакетом оператора “Київстар” вартістю 5 грн., завдавши гр. З. матеріальної шкоди на загальну суму 905 грн. гр. Р. засуджено за  ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді  штрафу на користь держави у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.     

При аналізі об’єктивних і суб’єктивних причин вчинення злочинів неповнолітніми особами, найбільш характерними є: неналежна профілактична та виховна робота по попередженню злочинів з боку сім’ї, в якій виховується неповнолітній, закладів освіти, де навчається;   соціально-економічні фактори; занепад морального виховання, низький рівень культурно-масової роботи в закладах освіти та культури. Окремим чинником, який впливає на злочинність неповнолітніх, є трансляція телепередач, фільмів, які містять  сцени насильства.

Вважаю, що аналіз сприятиме підвищенню якості судочинства у справах про злочини неповнолітніх. 

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне: розглянути цей аналіз на нараді суддів Шаргородського районного суду; звернути увагу суддів на необхідність дотримання вимог КПК України, КК України, постанов Пленумів ВСУ щодо з’ясування віку неповнолітнього, стан здоров’я та загального розвитку, характеристики (ставлення до навчання, праці, поведінка в побуті), умов життя і виховання (дані про сім’ю, побутове оточення), обставин, що негативно впливали на виховання неповнолітнього, вплив дорослих підмовників, ставлення неповнолітніх до вчиненого діяння; проведене узагальнення розмістити на офіційній веб-сторінці Шаргородського районного суду з метою підвищення якості судочинства.              

Суддя Шаргородського районного

суду Вінницької області                                                            Н.Л. Славінська