Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
УЗАГАЛЬНЕННЯ
практики розгляду Шаргородським районним судом Вінницької області справ про злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (ст. ст. 276 – 292 КК України) за 2012 рік
21 березня 2013 року м. Шаргород
Відповідно до плану роботи Шаргородського районного суду Вінницької області проведено узагальнення практики Шаргородського районного суду Вінницької у справах про злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (ст. ст. 276 – 292 КК України) за 2012 рік.
Кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту передбачена розділом XI Особливої частини КК (статті 276-292).
Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту – це передбачені законом про кримінальну відповідальність суспільно небезпечні діяння, що посягають на суспільні відносини, які забезпечують безпеку руху та експлуатації залізничного, повітряного, водного, автомобільного, міського електричного, а також магістрального трубопровідного транспорту.
Родовим об’єктом злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту є суспільні відносини, які покликані забезпечувати безпеку руху та експлуатацію різних видів транспорту.
Додатковим безпосереднім об’єктом даних злочинів може виступати життя і здоров’я особи, власність.
Предметом злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту можуть бути: транспортні засоби, шляхи сполучення, споруди на них, транспортні комунікації, вокзали, засоби зв'язку, сигналізації, автоматизації, що забезпечують безпеку руху транспортних засобів.
Об’єктивна сторона характеризуються переважно трьома обов’язковими ознаками:
1) суспільно небезпечним діянням;
2) суспільно небезпечними наслідками;
3) причиновим зв’язком між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками.
Переважна більшість з таких злочинів сконструйовано як злочини з матеріальним складом. Діяння у злочинах із матеріальним складом виявляються в дії чи бездіяльності особи (деякі злочини, наприклад, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів можуть бути вчинені лише шляхом дії). Наслідки у статтях цього розділу КК передбачають вказівку на створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків – загибель (смерть) однієї чи кількох осіб, тяжкі, середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також велику матеріальну шкоду, інші тяжкі наслідки. Встановлення причинового зв’язку між діянням і наслідками у транспортних злочинах передбачає призначення експертизи.
Суб’єктом даних злочинів можуть бути фізичні осудні особи, які досягли 14-річного (статті 277, 278, ч. 2 і 3 ст. 289 КК) або 16-річного віку (решта статей). Деякі злочини можуть вчинятися тільки спеціальними суб’єктами (наприклад, працівником залізничного, водного чи повітряного транспорту – ст. 276 КК; капітаном судна – ст. 284 КК; особою, яка відповідає за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів – ст. 287 КК).
Суб’єктивна сторона характеризуються залежно від складності її об'єктивної сторони. Злочини з формальним складом вчинюються з прямим умислом. У злочинах з матеріальним складом необхідно встановлювати психічне ставлення особи до діяння і його наслідків, що має важливе значення для кваліфікації. Переважна більшість злочинів, передбачених даним розділом характеризується змішаною формою вини – умисел щодо діяння і необережність щодо наслідків. Саме відношення особи до наслідків визначає злочини цієї категорії, як необережні.
В ході проведення узагальнення встановлено, що у 2012 році в провадженні Шаргородського районного суду перебувало 15 кримінальних справ про злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту стосовно 19 осіб. Із вказаної категорії справ розглянуто 13 кримінальних справ, зокрема: 11 справ – з постановленням вироку, 1 справу повернуто на додаткове розслідування, 1 справ повернуто прокурору в порядку ст. 249 КПК України. Залишок нерозглянутих кримінальних справ на кінець 2012 року становить 2 справи.
Призначаючи до попереднього та судового розгляду кримінальні справи даної категорії судді Шаргородського районного суду дотримувались вимог ст. 241, ст. 256 КПК України.
Покарання за злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту призначалося відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, принципів законності та справедливості. Особам, які вчинили злочин, призначалося покарання, необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.
До 13 осіб, які були засуджені у 2012 році Шаргородським районним судом за злочини даної категорії, були застосовані такі міри покарання:
- позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами відносно 1 особи;
- позбавлення волі з конфіскацією майна відносно 3 осіб;
- обмеження волі із звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України відносно 2 осіб;
- позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України відносно 7 осіб.
Так, кримінальна справа №230/2537/12 по обвинуваченню гр. Л за ч. 1 ст. 286 КК України надійшла до суду 10 травня 2012 року. Попередній розгляд справи проведено 21 травня 2012 року та призначено справу до судового розгляду на 5 червня 2012 року. 5 червня 2012 року справу розглянуто з постановленням вироку – гр. Л засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки із звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк один рік. В силу ст. 76 КК України на засудженого покладено обов’язки протягом встановленого судом однорічного іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально – виконавчої інспекції, повідомляти в кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та систематично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Кримінальна справа №230/4155/12 по обвинуваченню гр. П за ч. 3 ст. 286 КК України надійшла до суду 26 вересня 2012 року. Попередній розгляд справи проведено 11 жовтня 2012 року та призначено справу до судового розгляду на 24 жовтня 2012 року. 24 жовтня 2012 року справу було відкладено на 14 листопада 2012 року у зв’язку з неявкою свідків, відносно яких постановою суду застосовано привід. 14 листопада 2012 року справу було відкладено на 28 листопада 2012 року у зв’язку з неявкою потерпілого та свідків, стосовно яких постановою суду застосовано привід. 28 листопада 2012 року у справі було оголошено перерву до 12 грудня 2012 року у зв’язку із неявкою свідка, до якого постановою застосовано повторний привід. 12 грудня 2013 року у справі було оголошено перерву до 26 грудня 2013 року за клопотання адвоката потерпілих. 26 грудня 2012 року справу розглянуто з постановленням вироку – гр. П засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років і шість місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Кримінальна справа №230/4042/12 по обвинуваченню гр. Д за ч. 2 ст. 286 КК України надійшла до суду 12 вересня 2012 року. Попередній розгляд справи проведено 24 вересня 2012 року та призначено справу до судового розгляду на 2 жовтня 2012 року. 2 жовтня 2012 року справу розглянуто з постановленням вироку – гр. Д засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строком на 4 роки із звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк два роки. В силу ст. 76 КК України на засудженого покладено обов’язки протягом встановленого судом дворічного іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції; повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.
В ході проведення узагальнення встановлено, що за 2012 рік з у сіх розглянутих справ, про злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, в апеляційному порядку було оскаржено три вироки суду, зокрема: вирок від 22 березня 2012 року у справі №230/354/2012 по обвинуваченню гр. Б та гр. П за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України, вирок від 26 березня 2012 року у справі №230/1021/2012 по обвинуваченню гр. К за ч. 2 ст. 289 КК України та вирок від 20 серпня 2012 року у справі №230/3103/12 по обвинуваченню гр. М за ч. 1 ст. 286 КК України.
Так, вироком суду від 22 березня 2012 року у справі №230/354/2012 гр. Б та гр. П засуджено за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна. 3 квітня 2012 року на вказаний вирок надійшла апеляція від засудженого П. 10 квітня 2012 року на вказаний вирок надійшла апеляція прокурора Мурованокуриловецького району, який затвердив обвинувальний висновок. 16 травня 2012 року ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області, апеляцію зі змінами прокурора Мурованокуриловецького району – задоволено, апеляцію засудженого П – залишено без задоволення. Вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 22 березня 2012 року, відносно гр. Б та гр. П змінено. Стягнуто в рівних долях з гр. Б та гр. П судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 562,56 грн. В решті вирок залишено без змін.
Вироком суду від 26 березня 2012 року у справі №230/1021/2012 гр. К засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років і 6 місяців з конфіскацією майна. 10 квітня 2012 року на вказаний вирок надійшли апеляції від засудженого К та прокурора Шаргородського району, який затвердив обвинувальний висновок. 22 травня 2013 року апеляцію прокурора Шаргородського району було відкликано. 23 травня 2012 року ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області апеляцію засудженого К залишено без задоволення. Вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 березня 2012 року щодо гр. К – залишено без змін.
Вироком суду від 20 серпня 2012 року у справі №230/3103/12 гр. М засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України гр. М звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. 23 серпня 2012 року на вказаний вирок надійшла апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи. 5 вересня 2012 року на вказаний вирок надійшла апеляція адвоката, який діє в інтересах потерпілої у справі. 29 жовтня 2013 року апеляцію прокурора прокуратури Шаргородського району було відкликано. 31 жовтня 2012 року ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області апеляцію адвоката, який діє в інтересах потерпілої – залишено без задоволення, вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 20 серпня 2012 року відносно гр. М – залишено без змін.
Також в ході проведення узагальнення встановлено, що у 2012 році кримінальні провадження про злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (ст. ст. 276 – 292 КК України), які підлягають розгляду в порядку Кримінального процесуального кодексу України, що набрав законної сили 19 листопада 2012 року до Шаргородського районного суду не надходили.
Узагальнюючи практику розгляду кримінальних справ про злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (ст. ст. 276 – 292 КК України) у 2012 році, встановлено, що судді Шаргородського районного суду чітко дотримувались вимог чинного законодавства щодо строків розгляду справ, детально вивчали матеріали справ та якісно проводили підготовку справ до судового розгляду, що давало можливість оперативно проводити розгляд справ.
СУДДЯ ШАРГОРОДСЬКОГО
РАЙОННОГО СУДУ А.В. ГАВРИЩУК
Помічник судді Н.М. Бурдельна
_03_03.png)
