Узагальнення судової практики здійснення Шаргородським районним судом Вінницької області кримінального провадження на підставі угод у 2012 році та І півріччі 2013 року.

УЗАГАЛЬНЕННЯ 

судової практики здійснення Шаргородським районним судом Вінницької області кримінального провадження на підставі угод у 2012 році та І півріччі 2013 року.

10 липня 2013 року                                                                м. Шаргород
 

Одним із найбільш революційних нововведень нового Кримінального процесуального кодексу України, який набрав чинності 20 листопада 2012 року (далі – «КПК»), є запровадження досі невідомого українському кримінальному процесу інституту – кримінального провадження на підставі угод. Так, Глава 35 КПК передбачає можливість укладення двох видів угод: 1) Угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим; 2) Угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. 

Угоди про примирення між потерпілим і підозрюваним/обвинуваченим, можуть бути укладені у провадженнях щодо злочинів невеликої та середньої тяжкості, якими завдана шкода фізичній особі або майнова шкода юридичній особі, за ініціативою будь-якої зі сторін. В угоді про примирення, зокрема, сторони мають передбачити: кваліфікацію злочину; розмір шкоди, завданої злочином; строк відшкодування шкоди чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення.

Угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним/обвинуваченим, можуть бути укладені у провадженнях щодо злочинів невеликої, середньої тяжкості та у провадженнях щодо тяжких злочинів. Ці угоди можуть бути укладені в провадженнях щодо злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам. Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК, угода про визнання винуватості не може бути укладеною в кримінальному провадженні, в якому приймає участь потерпілий.

 В угоді про визнання винуватості, зокрема, має бути зазначено: кваліфікацію злочину, беззастережне визнання підозрюваним/обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочину, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного/обвинуваченого на його призначення.

Обидва види угод можуть бути укладені після моменту повідомлення особи про підозру і до моменту виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення (тобто можлива ситуація, коли обвинувачений укладе угоду із прокурором або потерпілим під час свого останнього слова на судовому розгляді). Укладена сторонами угода про примирення або угода про визнання винуватості перевіряється у судовому засіданні, і якщо суд переконається, що "укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді", він затверджує угоду своїм вироком.

Окрім цього, суд може відмовити у затвердженні угоди, у разі, якщо: допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Відповідно до плану роботи Шаргородського районного суду Вінницької області проведено узагальнення судової практики здійснення кримінального провадження на підставі угод у 2012 році та І півріччі 2013 року.

В ході проведеного узагальнення встановлено, що у 2012 році кримінальних проваджень на підставі угод до Шаргородського районного суду не надходило.

У І півріччі 2013 року до суду надійшло 7 кримінальних проваджень на підставі угод, зокрема: 4 кримінальних провадження з угодами про визнання винуватості та 3 кримінальних провадження з угодами про примирення між потерпілими та підозрюваними. У 6 кримінальних провадженнях було ухвалено вироки про затвердження угод, в 1 кримінальному провадженні відмовлено у затвердженні угоди про примирення.

Зокрема, кримінальне провадження №152/508/13-к по обвинуваченню гр. Б, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, направлено до суду з угодою про визнання винуватості укладеною між підозрюваним гр.Б та прокурором прокуратури Шаргородського району Вінницької області Мазуром О.І. Вироком суду від 28 березня 2013 року у підготовчому судовому засіданні, затверджено угоду про визнання винуватості укладену 05.03.2013 року на стадії досудового розслідування.

Кримінальне провадження №152/1112/13-к по обвинуваченню гр. А, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, направлено до суду з угодою про визнання винуватості укладеною між підозрюваним гр. А та прокурором прокуратури Шаргородського району Вінницької області Мазуром О.І. Вироком суду від 19.06.2013 року у підготовчому судовому засіданні, затверджено угоду про визнання винуватості укладену 23.05.2013 року на стадії досудового розслідування.

Кримінальне провадження №152/1372/13-к по обвинуваченню гр. М, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, направлено до суду з угодою про визнання винуватості укладеною між підозрюваним гр. М та прокурором прокуратури Шаргородського району Вінницької області Мазуром О.І. Вироком суду від 11.07.2013 року у підготовчому судовому засіданні, затверджено угоду про визнання винуватості укладену 21.06.2013 року на стадії досудового розслідування.

Кримінальне провадження №152/1374/13-к по обвинуваченню гр. М у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України, направлено до суду з угодою про визнання винуватості укладеною між підозрюваною гр. М та прокурором прокуратури Шаргородського району Вінницької області Мазуром О.І. Вироком суду від 11.07.2013 року у підготовчому судовому засіданні, затверджено угоду про визнання винуватості укладену 21.06.2013 року на стадії досудового розслідування.

Кримінальне провадження №152/937/13-к по обвинуваченню гр. М, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, направлено до суду з угодою про примирення укладеною між підозрюваним гр. М та законним представником неповнолітнього потерпілого  гр. Ш. Вироком суду від 30.05.2013 року у підготовчому судовому засіданні, затверджено угоду про примирення укладену 04.05.2013 року на стадії досудового розслідування.

Кримінальне провадження №152/1245/13-к по обвинуваченню гр. О, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, направлено до суду з угодою про примирення укладеною між підозрюваним гр. О та потерпілою гр. С.. Вироком суду від 20.06.2013 року у підготовчому судовому засіданні, затверджено угоду про визнання винуватості укладену 30.05.2013 року на стадії досудового розслідування.

Під час здійснення судочинства в кримінальних провадженнях, направлених до суду з угодами, судом в обов’язковому порядку з’ясовувалось чи добровільним є укладення угоди сторонами, тобто: чи не стало наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Внаслідок виконання зазначених вимог ч. 6 ст. 474 КПК України, в одному випадку було відмовлено в затвердженні угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілою.

Ухвалою суду від 10.06.2013 року у кримінальному провадженні №152/933/13-к по обвинуваченню гр. В у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, відмовлено у затвердженні угоди про примирення, укладеної між підозрюваним гр. В та потерпілим гр. М на стадії досудового розслідування 29.04.2013 року, у зв’язку з тим, що у підготовчому судовому засіданні, судом було встановлено, що укладення угоди не було добровільним і сторони фактично не примирились.

Узагальнюючи судову практику здійснення кримінального провадження на підставі угод, можна дійти висновку, що угоди мають на меті, з одного боку, пом’якшення покарання обвинуваченого, а з другого – зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальних справах, процесуальне спрощення розгляду справ.

Проте, при застосуванні на практиці деяких норм КПК, що регулюють здійснення кримінального провадження на підставі угод, виникають деякі питання.

Зокрема, згідно ч. 5 ст. 469 КПК, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК, в підготовчому судовому засіданні, суд має право затвердити угоду або відмовити у затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового  розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 3 та ч. 7 ст. 474 КПК, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди. Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Статтею 322 КПК (безперервність судового розгляду) визначено, що судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок: 1) неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження; 2) складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення; 3) підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення; 4) підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення; 5) проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці; 6) проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених статтею 332 цього Кодексу; 7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу.

Звертаючи увагу на те, що ст. 322 КПК чітко визначено випадки відкладення судового засідання, аналіз вище наведених норм КПК, викликає такі питання:

1)    Якими мають бути дії суду, якщо в підготовчому судовому засіданні, в кримінальному провадженні що надійшло до суду без угоди про примирення,  обвинувачений та потерпілий заявляють, що справа не може бути призначена до судового розгляду, оскільки вони мають намір укласти угоду про примирення, однак самого тексту угоди до суду не надано?

2)    Якими мають бути дії суду, якщо таке клопотання заявлено сторонами під час розгляду справи по суті?

З огляду на викладене, вважаю за необхідне обговорити дане узагальнення на нараді суддів Шаргородського районного суду Вінницької області та вирішити питання щодо доцільності звернення до апеляційного суду Вінницької області, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», за наданням методичної допомоги у застосуванні деяких норм КПК, що регулюють здійснення кримінального провадження на підставі угод. 

Суддя Шаргородського районного суду                                                                                                                                                                А.В. Гаврищук

 Помічник судді                                                                     Н.М.Бурдельна