Узагальнення судової практики Шаргородського районного суду за 2013 рік у справах про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність

УЗАГАЛЬНЕННЯ

СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ШАРГОРОДСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ ЗА 2013 рік У СПРАВАХ ПРО ЗЛОЧИНИ НЕПОВНОЛІТНІХ і ВТЯГНЕННЯ ЇХ У ЗЛОЧИННУ

ДІЯЛЬНІСТЬ

м. Шаргород                                                                     12.02.2014 року

Стаття 1 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 р. та ратифікованої постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 р., проголошує, що дитиною є кожна людська істота до досягнення вісімнадцятирічного віку.

Сімейним кодексом України встановлено, правовий статус особа має до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст.6 СК України).

Злочинність неповнолітніх є актуальною правовою та суспільною проблемою. Вона є складовою загальної злочинності.   

Велике значення для профілактики злочинності серед неповнолітніх має процесуальна діяльність судів, що здійснюють провадження у кримінальних справах. Правові заходи, які суди застосовують стосовно неповнолітніх, здатні реально запобігати вчиненню ними нових злочинів і сприяти виправленню.    Здійснюючи правосуддя стосовно неповнолітніх осіб, суди мають забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод як неповнолітнього обвинуваченого, так і інших учасників процесу.

Особливе значення для запобігання та профілактики злочинів серед неповнолітніх мають кримінально-процесуальні, у тому числі й запобіжні заходи, що застосовуються до цієї категорії осіб, спрямовані на попередження злочинів та одночасне перевиховання підлітків.

Відповідно до плану роботи Шаргородського районного суду Вінницької області на І півріччя 2014 року, мною, суддею Шаргородського районного суду Славінською Н.Л., проведено узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми, за 2013  рік.

Означене узагальнення судової практики з означеної категорії справ актуальне та необхідне у зв’язку  із необхідністю забезпечення правильного розуміння норм законодавства, однакового застосування законодавства України при розгляді справ про злочини неповнолітніх.

Крім того, таке узагальнення дасть можливість з’ясувати причини і умови, що сприяли вчиненню неповнолітніми злочинів, чинники, які можуть впливати на злочинність неповнолітніх в умовах сьогодення, та чинники поведінки неповнолітньої особи, які можуть призвести до вчинення нею злочинів.

Узагальнюючи судову практику з розгляду даної категорії справ, можна зробити висновок, що одним із таких чинників є  зростання кількості молодих людей, які не працюють і не навчаються, тобто не мають чітко визначеного соціального статусу і необхідних джерел фінансування для задоволення особистих потреб, у зв’язку із чим стають на шлях вчинення злочинів.  

В ході проведення узагальнення  встановлено, що у 2013 році в провадженні Шаргородського  районного суду  перебувала 1 кримінальна справа стосовно 1 неповнолітньої особи, що розглядалася в порядку КПК України в редакції 1960 року, яка становила залишок з 2012 року.

Крім того, встановлено, що за нормами КПК України в редакції 2012 року в 2013 році Шаргородським районним судом було розглянуто  8 кримінальних проваджень вказаної категорії стосовно 8 осіб. З них: з постановленням вироку розглянуто 8 кримінальних проваджень стосовно 8 неповнолітніх осіб, в тому числі у 1 кримінальному провадженні стосовно 1 неповнолітньої особи затверджено угоду про примирення.

         Із вказаних справ про злочини неповнолітніх, розглянутих з постановленням вироків,  6 неповнолітніх осіб засуджено за вчинення умисних корисливих злочинів – злочинів   проти власності.

По 1 кримінальній справі 1 неповнолітня особа засуджена за ухилення від відбування покарання, не пов’язаного з позбавленням волі (ч.2 ст.389 КК України) та по 1 кримінальній справі – 1 особа засуджена за незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 1 ст. 289 КК України).  

          При проведенні узагальнення судової практики розгляду кримінальних справ  щодо неповнолітніх протягом 2013 року випадків призначення їх до підготовчого та судового розгляду з порушенням строків, передбачених ст.ст. 314, 316 КПК України (в ред. 2012 року) – не встановлено.

Випадків тривалого розгляду кримінальних справ щодо неповнолітніх, відкладення судового засідання без поважних причин в ході узагальнення не встановлено.  

         Крім того, встановлено, що, відповідно до вимог ст.496 КПК України (в ред. 2012 року), про час і місце розгляду кримінальної справи про злочин, вчинений неповнолітньою особою, суд обов’язково повідомляв Службу у справах дітей Шаргородської РДА та кримінальну міліцію у справах дітей Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області, представники яких в судовому засіданні висловлювали думку з приводу найбільш доцільної форми  перевиховання  неповнолітнього обвинуваченого.

         При   розгляді  кримінальних справ  про  вчинення злочину  неповнолітніми особами у всіх випадках з’ясовувалися обставини, зазначені у ст. 485 КПК України (в ред. 2012 року), зокрема, повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього, ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння, умови життя та виховання неповнолітнього, наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.

Також, відповідно до ст. 487 КПК України та роз’яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України за №5 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх», з’ясовуються умови життя та виховання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого, вік неповнолітнього;   стан   здоров'я   та  загального  розвитку;  характеристика (ставлення до навчання,  праці,  поведінка в побуті);  умови життя і виховання (дані про сім'ю,  побутове оточення); обставини, що  негативно  впливали  на   його   виховання;   вплив   дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність, а також, його ставлення до вчиненого діяння.           

         З метою  з'ясування  зазначених   обставин   судом   використовуються положення статей 488-491 КПК України про участь у кримінальному провадженні даної категорії законного представника неповнолітнього обвинуваченого, про порядок виклику та допиту неповнолітнього обвинуваченого та про участь  законного представника, педагога, психолога або лікаря в допиті неповнолітнього   обвинуваченого.

           При призначенні покарання неповнолітнім обвинуваченим, згідно з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та, відповідно до ст.ст.66-67 КК України, обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Крім того, при призначенні покарання неповнолітнім обвинуваченим суд враховує особливості, встановлені  ст.ст.97-108 КК України.

В силу вимог ст.103 КК України, при призначенні покарання неповнолітньому, крім обставин, зазначених в ст.ст.65-67 КК України, враховуються умови життя та виховання неповнолітнього обвинуваченого, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Виходячи з роз’яснень, що містяться в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх», також з’ясовуються вік неповнолітнього, стан здоров’я та загального розвитку, характеристика (ставлення до навчання, праці, поведінка в побуті), умови життя і виховання (дані про сім’ю, побутове оточення), обставини, що негативно впливали на його виховання, вплив дорослих підмовників, його ставлення до вчиненого діяння. 

         У 2013 році в порядку КПК України в редакції 2012 року до різних видів покарань Шаргородським районним судом засуджено 8 неповнолітніх осіб за вчинення окремих злочинів. Зокрема:      

         - за злочини проти власності – засуджено 6 осіб:

          - до позбавлення волі – 2 неповнолітніх особи,                      

      - до позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком – 3 неповнолітніх особи,

          - до громадських робіт – 1  неповнолітня особа,               

          - за злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту  – засуджено:

       - до позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком (із затвердженням угоди про примирення)  –  1 неповнолітню особу,

     -    за злочин проти правосуддя (ст.389 КК України) – засуджено:

           -  до арешту – 1 неповнолітню особу.

   Наприклад, у справа № 152/147/13-к неповнолітнього гр-на Г. засуджено  ч.2 ст.389 КК України.

  Так, Обвинувачений гр-н Г.., будучи засудженим вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 22.06.2012 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді  громадських робіт строком на сто годин, після ознайомлення 30.08.2012 року з порядком і умовами відбування зазначеного виду покарання, будучи направленим для відбування покарання у Конатковецьку сільську раду Шаргородського району Вінницької області, з 12.09.2012 року умисно від відбування покарання ухилився, не приступивши до відбування громадських робіт після складення графіку їх відбування 12.09.2012 року, ігноруючи, також, виклики в КВІ Шаргородського району 31.08.2012 року, 28.09.2012 року і 26.10.2012 року та вимоги приступити до виконання покарання, не відбувши, таким чином, 94 години громадських робіт, враховуючи, що 24.10.2012 року, 25.10.2012 року, 29.10.2012 року гр-н Г. відбув 6 годин громадських робіт, по 2 години  щодня.

  Неповнолітнього гр-на Г. засуджено до покарання у виді арешту строком на тридцять діб та на  підставі ст.ст.71,72  КК України, остаточно до відбування      гр-ну Г. призначено покарання у виді арешту строком на сорок одну добу.

         Крім того, 15.11.2013 року вироком Шаргородського районного суду за злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту засуджено неповнолітнього гр-на М. який вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом. При цьому, суд визнав доведеним, що неповнолітній  обвинувачений   гр-н М. 16.09.2013 року приблизно о 21 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, проходячи біля домогосподарства  гр-на М., що знаходиться в с. Івашківці, на вул. М., 1, вирішив заволодіти транспортним засобом, на якому хотів покататися і який помітив через незачинені ворота на подвір’ї  домогосподарства, а саме – автомобілем ЗАЗ 110206 з державним реєстраційним номером 56145 ММ, що, на підставі реєстраційного свідоцтва серії РМС №215133 належить гр-ну Д. і котрим, на підставі довіреності останнього від 2.05.2013 року, користувався  гр-н М.. Скориставшись тим, що на подвір’ї домогосподарства та поблизу нікого не було, а в замку запалення автомобіля ЗАЗ 110206 з державним реєстраційним номером 56145 ММ знаходився ключ, неповнолітній гр-н М., не маючи дозволу на керування вказаним автомобілем, умисно, таємно, шляхом вільного доступу пройшов на подвір’я гр-на. М., сів за кермо транспортного засобу і, запустивши двигун, виїхав з подвір’я потерпілого та поїхав у вибраному ним напрямку, пошкодивши автомобіль під час руху.   

      Своїми злочинними діями неповнолітній обвинувачений гр-н М заподіяв потерпілому  гр-ну М. збитків на суму 3200 грн.

       Вироком від 15.11.2013 року Шаргородським районним судом  затверджено угоду від 7.10.2013 року, що укладена у кримінальному провадженні,   про примирення між потерпілим гр-м М. та підозрюваним гр-м М.., законними представниками неповнолітнього підозрюваного – гр-н  М. і М., в присутності захисника неповнолітнього підозрюваного – адвоката Л.

Неповнолітньому гр-ну М. за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, призначено узгоджене сторонами угоди покарання у виді  позбавлення волі  строком на три роки з випробуванням та іспитовим строком на один рік.

Також, 5.09.2013 року, у закритому судовому засіданні в м. Шаргороді розглянуто кримінальну справу про обвинувачення гр-на В. у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.

 Суд визнав доведеним, що неповнолітній обвинувачений гр-н В.,  скоївши ряд крадіжок чужого майна в період з квітня 2012 року по лютий 2013 року, за що був засуджений вироком Шаргородського районного суду від 19.07.2013 року за ч.3 ст.185; ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, під час провадження досудового розслідування та судового розгляду по вчиненню вказаних крадіжок чужого майна, повторно скоїв злочин, а саме: 29.03.2013 року приблизно о 14 годині, перебуваючи в с. Мурафа  Шаргородського району Вінницької області, з метою крадіжки чужого майна прийшов до будинку гр-н Б., що знаходиться в с. Мурафа на вул. З., 117, та, пересвідчившись у відсутності господарів будинку, підійшов до незамкнених вхідних дверей з тильної сторони будинку, відчинив їх, проник в будинок, піднявся по сходах на другий поверх, де в одній із кімнат виявив ювелірні вироби на суму 6170 грн., які викрав. Після викрадення ювелірних виробів обвинувачений гр-н В. втік з місця події, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши збитку гр-ну Б. на загальну суму 6170 грн.   

Продовжуючи скоювати злочини, обвинувачений гр-н  В повторно, 02.05.2013 року  приблизно о 7 годині, перебуваючи в с. Мурафа Шаргородського району Вінницької області, з метою крадіжки чужого майна прийшов до будинку гр-ки К., що знаходиться на вул. З., 73, та, пересвідчившись у відсутності господарів будинку,   пройшов до незамкнених вхідних дверей, проник в будинок, де в прихожій кімнаті на столі в зошиті виявив   грошові кошти в сумі 701 грн., які викрав, покинув будинок, а викраденими коштами розпорядився на власний розсуд, заподіявши збитку  гр-ці К. на загальну суму 701 грн. 

Крім цього, неповнолітній обвинувачений гр-н В., діючи повторно, 4.05.2013 року приблизно о 14 годині, перебуваючи в с. Мурафа Шаргородського району Вінницької області, з метою крадіжки прийшов до будинку гр-на Б., що знаходиться на вул. Заводська, 117, пересвідчившись у відсутності власників будинку, через незамкнені парадні вхідні двері проник в будинок, піднявся по сходах на другий поверх, де в одній із кімнат виявив належний сину  гр-на Б. – гр-ну Б. гаманець, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 600 грн., умисно, таємно, з корисливих мотивів викрав гаманець разом із грошима, заподіявши збитку  гр-ну Б. на загальну суму 720 грн.

Продовжуючи скоювати злочини, обвинувачений гр-н В повторно 18.05.2013 року приблизно о 23 годині, перебуваючи в с. Мурафа Шаргородського району Вінницької області, з метою крадіжки  прийшов до будинку гр-на. К., що знаходиться на вул. Заводська, 8, зайшов на подвір’я, через незамкнені вхідні двері  побачив мешканку будинку – гр-ку К.,  з якою поспілкувався, не заходячи в будинок. Після того, як за ним закрили двері, обвинувачений гр-н В., зробивши вигляд, що він вийшов з подвір’я, з метою крадіжки непомітно для господарів будинку повернувся назад до вхідних дверей, де на дверній ручці з зовнішньої сторони виявив жіночу сумку, яку умисно таємно викрав. При цьому викрадена обвинуваченим жіноча сумка   вартістю 100 грн. належала неповнолітній гр-ці Д., в якій знаходилися мобільний телефон «Самсунг С-3010» вартістю 350 грн. з сім картою «Діджус» вартістю 10 грн., грошові кошти в сумі 30 грн., що  належали гр-ці Д.,., а також мобільний телефон «Нокія 1280» вартістю 150 грн. з сім картою «Київстар» вартістю 10 грн., що належав неповнолітній гр-ці К..  Своїми злочинними діями гр-н В., заподіяв  збитків неповнолітній гр-ці Д., на загальну суму 490 грн., а неповнолітній гр-ці К..  – на загальну суму 160 грн.

Вироком від 5.09.2013 року неповнолітнього гр-на В..  визнано обмежено осудним, а також визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, і засуджено до покарання у виді   позбавлення волі строком на чотири роки і шість місяців та застосовано до нього примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання.

Вивчаючи умови проживання та виховання неповнолітніх, необхідно враховувати сімейний стан, коло осіб, які оточують неповнолітнього, з якими він спілкується та які мають вплив на його виховання. Встановлено, що саме серед кола повнолітніх знайомих неповнолітні підсудні знаходять підтримку та допомогу при вчиненні злочинів          

Як свідчить практика, втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність має різні форми та способи. Це, насамперед, корисливі пропозиції, прохання, поради, нерідко залучення до спільного вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів, що створює додаткові мотиви для вчинення злочинів. Тому, під час розгляду справ щодо неповнолітніх ретельно досліджують не тільки обставини пред'явленого неповнолітньому обвинувачення, а й питання про те, чи не був він втягнутий у злочинну діяльність дорослими особами.

Так, у 2013 році в провадженні Шаргородського районного суду перебувало 2 кримінальні справи про втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, з яких 1 справа становила залишок з 2012 року та розглядалася в порядку КПК в редакції 1960 року; 1 справа – надійшла в 2013 році та  розглядалася в порядку КПК України в редакції 2012 року.

Зокрема, 9.01.2013 року Шаргородським районним судом засуджено          гр-на С. за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 304, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 296 КК України, а також неповнолітнього гр-на К. за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. При цьому, суд визнав доведеним, що підсудний гр-н С. втягнув неповнолітнього  гр-на К. у злочинну діяльність, вчинив  відкрите  викрадення чужого майна, повторно, за попередньою  змовою групою осіб (грабіж) та хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, скоєне особою, раніше судимою за хуліганство. Підсудний Козак Б.Л. вчинив  грабіж, тобто  відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб.  

Злочин вказаними особами було вчинено за наступних обставин:    29.02.2012 року біля 23 години підсудні гр-н С. та гр-н К. будучи в стані алкогольного сп’яніння, на запрошення гр-на К. прийшли в будинок його матері гр-ки К., що знаходиться в с. Рахни - Лісові Шаргородського району Вінницької області по вул. Щорса, 14. Під час перебування в будинку гр-н С. запропонував гр-ну К., завідомо знаючи, що останній є неповнолітнім, заволодіти спільно з ним майном гр-ки К., на що гр-н К. погодився і, скориставшись відсутністю господарки та тим, що її син гр-н К.., будучи у нетверезому стані, спав, підсудні гр-ни С. та К., незважаючи на присутність в будинку та зауваження  гр-на М., який усвідомлював вчинення викрадення підсудними чужого майна та наполягав на припиненні їхніх протиправних дій, умисно, відкрито, шляхом вільного доступу, заволоділи мобільним телефоном «Нокія 1280» вартістю 237,5 грн., бензопилою «Форвард» вартістю 920 грн., блендером «Сатурн» вартістю 342 грн., балоновою жилеткою вартістю 325,50 грн., шкіряним чоловічим поясом вартістю 60,45 грн., рідким милом «Яблуко» вартістю 9,6 грн., бальзамом-ополіскувачем вартістю 9,6 грн., а всього майном, що належать гр-ці К. на загальну суму 1904,65 грн., після чого залишили місце події, а викраденні речі залишили в тунелі в сільському парку.

  Крім того, 10.06.2012 року біля 22 години підсудний гр-н С., будучи в стані алкогольного сп’яніння в с. Рахни - Лісові Шаргородського району Вінницької області біля кафе «Домашня кухня», умисно, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилася в бешкетуванні та насильстві із заподіянням тілесних ушкоджень, підійшов до   гр-на Ч. та почав його душити, а у відповідь на зауваження гр-на Ч.В.П. та гр-на Ч.М.П. почав їх безпричинно бити руками та ногами по різних частинах тіла, спричинивши при цьому гр-ну Ч.М.П. тілесні ушкодження у вигляді: синців на правому плечі (6), на шиї справа; садна на правій половині грудної клітки, які згідно висновку експерта №132 від 13.07.2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Гр-на С. засуджено за  ч.1 ст.304, ч.2 ст.186 КК України  до покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять  років і шість місяців.

         Неповнолітнього гр-на К. засуджено за ч.2 ст.186 КК України   до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з випробуванням та іспитовим строком на два роки.     

Останнім часом через нестабільність суспільства й інтенсивних соціальних перетворень посилилися негативні тенденції, що провокують поведінку особи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм, відступ від загальнолюдських норм моральної поведінки.   

При аналізі об’єктивних і суб’єктивних причин вчинення злочинів неповнолітніми особами, найбільш характерними є: неналежна профілактична та виховна робота по попередженню злочинів з боку сім’ї, в якій виховується неповнолітній, закладів освіти, де навчається;   соціально-економічні фактори; занепад морального виховання, низький рівень культурно-масової роботи в закладах освіти та культури.

Окремим чинником, який впливає на злочинність неповнолітніх, є трансляція телепередач, фільмів, які містять  сцени насильства.

При розгляді кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми, судді Шаргородського районного суду Вінницької області, уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх,  дотримуються вимог законодавства щодо особливостей провадження у справах про злочини вказаної категорії. 

Вважаю, що аналіз сприятиме підвищенню якості судочинства у справах про злочини неповнолітніх.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне: розглянути цей аналіз на нараді суддів Шаргородського районного суду; звернути увагу суддів на необхідність дотримання вимог КПК України, КК України, постанов Пленумів ВСУ щодо з’ясування віку неповнолітнього, стан здоров’я та загального розвитку, характеристики (ставлення до навчання, праці, поведінка в побуті), умов життя і виховання (дані про сім’ю, побутове оточення), обставин, що негативно впливали на виховання неповнолітнього, вплив дорослих підмовників, ставлення неповнолітніх до вчиненого діяння; проведене узагальнення розмістити на офіційній веб-сторінці Шаргородського районного суду з метою підвищення якості судочинства.      

Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області                   Н.Л. Славінська